Внутрішнє чи зовнішнє — що домінує в тобі?

Якби кожна третя людина з вашого оточення розмовляла іспанською мовою, ви б витратили свій час, щоб навчитися розуміти її?

Кожен третій — інтроверт. З цим терміном пов’язані різні уявлення, які часто суперечать правді. Внаслідок чого, такі люди можуть відчувати себе «неправильними», намагатися «бути товариськими» та діяти всупереч самим собі.

То що ж воно таке і як зрозуміти, що ти або близька тобі людина — інтроверт?

Фізіологічні особливості

Фундаментальна відмінність між інтровертами та екстравертами — чутливість нервової системи.

Кожна людина по своєму реагує на каву, гучні звуки, гамір, незвичну обстановку та інші подразники. Всі ці речі певною мірою стимулюють нервову систему. Зона комфорту — це оптимальний рівень стимуляції, і у кожного він різний. Хтось може сконцентруватися лише у спокійній атмосфері, а для когось легко вчитися під звуки телевізора.

Нервова система інтровертів більш чутлива, саме тому для комфорту їм потрібна менша кількість подразників, ніж екстравертам.

Міфи про інтровертів

Міф: інтроверсія — риса особистості, яку необхідно викорінювати.

Правда: інтроверсія — це сутність людини, боротися з нею це те саме, що боротися з собою.

Міф: Інтроверти — це сором’язливі люди.

Правда: Сором’язливість — це страх осуду. Вона викликає болісні переживання. Інтроверсія — ні.

Міф: Інтроверти замкнені і люблять самотність.

Правда: інтровертам комфортно на самоті, але вони також можуть насолоджуватися розмовами чи вечірками. Просто потребують їх менше за екстравертів.

Міф: інтроверти не люблять (нових) людей.

Правда: інтроверти не люблять надмірної стимуляції нервової системи, а не нових людей. У спокійній обстановці їх так само тішать знайомства та розмови з іншими.

Міф: людина може бути тільки інтровертом або екстравертом

Правда: «чистих» темпераментів не існує, кожна людина поєднує в собі риси обох. Крім того, у деяких немає домінуючого темпераменту і вони проявляють себе у всіх ситуаціях по різному. Їх називають амбівертами

Як екстраверсія стала ідеалом

Раніше люди займалися землеробством та ремеслами. Ця робота була індивідуальною або у маленьких групах і не потребувала багато спілкування. З розвитком міст комунікації між людьми стало більше Ви маєте вирізнятися з поміж сотень, вас мають запам’ятати, саме до вас мають прислухатися і купити ваші товари або послуги. Зараз вагому роль мають навички самопрезентації та гарні комунікаційні здібності.

Відмінності інтровертів та екстравертів

Спілкування. Інтроверти воліють віддавати свою енергію близьким друзям та родині. Більше слухають та менше говорять. Люблять змістовні розмови. Краще висловлюють свої думки письмово, ніж усно. Схильні уникати конфліктів. Екстраверти отримують енергію від спілкування, переважно мають більше контактів, більше говорять, мають кращі ораторські здібності і здатність переконувати інших.

Робота. Інтроверти легко концентрують увагу. Можуть виконувати завдання, результат від яких буде видно через тривалий час. Працюють повільніше, більше аналізують свої дії і результати, частіше складають плани і дотримуються їх. Екстраверти більш чутливі до негайної винагороди, тому працюють швидше, можуть робити задачі з більшим ентузіазмом та вкладати більше сил. Їм складніше складати довгострокові плани та працювати «на перспективу».

Емоції. Екстраверти демонструють «назовні» більшість емоцій. Інтроверти багато відчувають «всередині», але не показують іншим. Також їм важко демонструвати фальшиві емоції.

Самооцінка. Переважно самооцінка екстравертів вища за самооцінку інтровертів. Особливо у юному віці, коли дитина чи підліток оцінює себе в порівнянні з оточуючими, вагому роль відіграють їх думки про неї

Темперамент — вирок?

Чи значить вищесказане, що інтроверти завжди будуть мати складнощі з виступами перед великою аудиторією або комунікацією з людьми? Звісно, ні. Ми можемо розширювати межі своєї особистості, проте з певними умовами.

Привчати себе до більшого рівня стимуляції нервової системи потрібно поступово.
Щоб діяти всупереч своїй натурі, потрібно якомога частіше зберігати вірність собі. Це означає створення «ніш для відновлення» часу у комфортній обстановці, де можна відпочити і відновитися. Я, наприклад, після зустрічі із друзями або нового знайомства можу виділити півгодини-годину свого часу аби почитати книгу чи просто побути на самоті.
Потрібно розуміти, навіщо ви час від часу переступаєте через себе. Щоб не вирізнятися і «бути нормальним»? Заради близьких людей чи важливої для вас справи? Заради ідеї? Мотивація має бути гідною зусиль.

Видатні люди інтроверти

Серед видатних людей у всі часи було багато інтровертів. Вони зробили численні відкриття, написали чимало книг, були натхненниками декількох революцій (як от Магатма Ґанді чи Роза Паркс).

Проте інтроверсія та екстраверсія — це гармонійні частинки одного цілого, як Інь та Янь. Вони доповнюють одне одного, тому найкращих результатів досягають команди, що містять людей обох типів особистості. Розглянемо компанію Apple. Стів Возняк завдяки здатності інтровертів концентруватися та наполегливо працювати без миттєвої винагороди зміг створити інноваційний продукт. Але про його винахід знають завдяки екстравертним рисам Стіва Джобса, без співпраці з яким ситуація могла би бути зовсім іншою.

Поради

Визначте свій тип особистості. В інтернеті можна знайти тести на цю тему.
Зрозумійте свої сильні та слабкі сторони, навчіться їх обходити. Погано виходить переконувати? Пропонуйте свої ідеї на початку дискусії, так вам і не потрібно буде переконувати інших, що ваша ідея краща за попередні. Вам просто потрібно її висловити.
Розширюйте свої межі. Це стосується обох типів особистості. Інтровертам потрібно вчитися ділитися своїми ідеями з оточуючими, а також навичкам самопрезентації. Так само екстравертам потрібно вчитися працювати без миттєвої винагороди та час від часу бути на самоті.
Намагайтеся зрозуміти мислення і потреби іншого типу особистості.
Визначте свій оптимальний рівень стимуляції та уникайте ситуацій великих «скачків». Прийдіть на вечірку раніше. Таким чином, усі інші будуть заходити на вже знайому вам територію, яка встигла стати зоною комфорту. Рівень стимуляції буде збільшуватися поступово, із кожною новою людиною.