Важко думати, коли всі емоції перемішані. Коли в грудях горить вогонь і всі записки горять до тла, і ті слова існують тепер тільки у твоїй свідомості доти, поки ти хочеш їх пам’ятати.
Як важко знайти свою людину. Друга, співрозмовника або коханої людини. І як складно кожен раз відкриватися людині, підсвідомо знаючи, що буде боляче. І коли обидві людини приймають один одного такими, які вони насправді, без удавання й понтів, вони обидва знають, що дороги назад немає, вони приречені заподіювати біль один одному. Але тільки така людина може щиро тебе потримати, заспокоїти і зрозуміти тебе в будь-якій ситуації, винен ти або ж постраждав. Ця людина буде завжди поруч, навіть якщо не фізично.
І найжахливіше почуття у відносинах, у будь-яких при чому (будь то сім’я або друзі) – це розчарування. Сумніваюся, що ця емоція може швидко пройти, на її подолання потрібно набагато більше часу, ніж на злість або образу.
Тому будьте обережні, коли очікуєте чогось від людей. Вони вам нічого й ніколи не винні. Вони роблять так, як вважають правильним. Вони не винні, що ваші цінності не ідентичні або моральні компаси вказують у протилежні сторони.
Усі люди унікальні – цінуйте їх за це.
І як би банально це не звучало, цінуйте те, що маєте. Насолоджуйтеся кожним днем, у будь-який момент усе може так змінитися, що крім почуття перекритого кисню в легенях і агонії в грудях, у вас нічого не залишиться.
У деяких битвах немає переможця, а тільки постраждалі. Іноді потрібно вміти приймати результат подій, навіть якщо вам здається, що гірше бути не може. Повірте, найскладніше ще попереду.
І це добре, адже було б нецікаво жити, знаючи, що ви вже подолали всі складнощі й попереду тільки радість і щастя.
Усе пізнається в порівнянні.
Ми не можемо прожити життя не відчуваючи болю, це реальний світ, й іноді ідеалістичні фантазії роблять у кінці набагато болючіше, ніж важка реальність.
Живіть так, щоби кожен день коштував усього життя.
