Нещодавно був такий період у житті, що я дуже втомлювалася не тільки фізично, а й морально. Мені не хотілося з ні з ким спілкуватися й що-небудь робити. Мені просто хотілося бути однією.
І в цей час, коли я була одна, я гуляла набережною й не тільки дивилася на воду й що пливуть кудись катери, я дивилася на небо, а воно моментами було дуже красиве. А коли в мене не було часу, і я годинами писала конспекти й робила важливі справи, мені вдавалося підглядати за небом із вікна.
Особливо красиві заходи сонця, коли сонце освітлює хмари так, що вони схожі на якесь морозиво або персиковий крем, або просто на якісь яскраві подушки.
І взагалі, не обов’язково виділяти багато часу, щоби на нього подивитися, або йти кудись, у якісь дали. Досить просто підняти голову. У будь-якому місці, де б ти не перебував (ась) і як би сильно не був (а) зайнятий (а).
Валерія Дейнега
