Чим ближче тридцять перше грудня, тим більш явно можна помітити поділ усього людства на дві купки, дві сторони і дві, якщо хочете, партії. Одні зривають прилавки в надії купити найбільш новорічні шкарпетки для тітки Зіни з Жмеринки, інші ж не упустять шансу згадати, що їх новорічний настрій вкрав Гринч, президент, жук у ванній – та і взагалі хто завгодно. Мовляв, вкрали настрій – відзначати новий рік не можна. Або, все-таки, можна?
По совісті, кожен із нас має право, як надавати значення будь-якому дню, так і не надавати. Я ось скептично ставлюся до масниці – не пеку млинці, не спалюю сіно в старих куртках і не вітаю всіх підряд із закінченням зими. Але чи так це критично? Адже набагато страшніше чекати свято, хотіти зануритися в його атмосферу і при цьому розчаровуватися, що все не виходить само собою.
Так уже вийшло, що в дитинстві наші очікування втілювали дорослі. Ми бачили, як з’являються подарунки під ялинкою, як хтось метушиться на кухні в приготуванні олів’є і як сусід дядько Валера з нещасним обличчям водить хороводи в костюмі Діда Мороза. Але ми дорослішаємо, і тепер відповідальність за втілення очікувань повністю або частково лежить на нас. І чи то з образи на несправедливе дорослішання, чи то з небажання що-небудь робити, людина хворіє. Серйозно захворює! Така собі лихоманка новорічного настрою з браком «чарівництва», висипаннями у вигляді постійного ниття й болів в області уваги до власної персони. І подарунки більше самі собою не з’являться, й олів’є саме не приготується, і дядько Валера, на злобу дню, не одягне костюм Діда Мороза. А від того й новорічний настрій не з’являється.
Але чи так складно насправді запалити свічки?
Чи так складно включити фільм із новорічної добірки? Чи так складно прикрасити своє місце проживання гірляндами й новорічним дождиком? Й адже не складно абсолютно! А головне – аптечка проти лихоманки настрою цим не обмежується.
Часто кажуть, як Новий рік зустрінеш – так його і проведеш. Тільки от може приказка ця писана не про чарівні властивості новорічної ночі, а про чарівні властивості людини взяти на себе відповідальність не тільки за свій новорічний настрій, а й за наступний рік? Перекладаючи відповідальність за святковий настрій на саме свято, ви ризикуєте так і не пізнати щирої радості за звичайні шкарпетки під ялинкою: )
Не перекладайте відповідальність за свій настрій на свята, як і не перекладайте на них відповідальність за те, як ви проведете наступний рік.
Автор тексту та ілюстрацій: Лада Потрібна