Раніше секс «Без страху» для мене і взагалі для всіх був просто презерватив.
Але ось на одній конференції один приємний британець за келихом шампанського розповів мені про дослідження передачі ВІЛ серед дискордантних пар у 14 європейських країнах. Це коли один партнер має статус, а другий ВІЛ-негативний. Проводилися дослідження близько 6 років і в них брали участь 1166 дискордантних пар. Учасники не захищали свій секс презервативами протягом усього експерименту. У фінальних результатах були використані дані зібрані з 888 пар. 62 % з них гетеросексуальні, 38 % – чоловіки, які практикують секс із чоловіками. Що відбувалося? За шість років було зареєстровано 58 тисяч незахищених актів.
Протягом досліджень партнер із ВІЛ приймали препарати і його вірусне навантаження не визначалося. Це означає, що на один мл крові було менше 200 копій вірусу. А партнер без ВІЛ, у свою чергу, регулярно складав тест на ВІЛ.
У результаті всіх цих 58 тисяч незахищених актів другий партнер у парі не був інфікований. За всі 6 років дослідження жодного зараження ВІЛ.
Ще раз підкреслю – тисячі ВІЛ-позитивних людей, з низьким вірусним навантаженням не користувалися презервативом і нікого не інфікували.
Це щось дивовижне. З цього випливає така логіка ВІЛ-позитивна людина, з невизначенним вірусним навантаженням, який знає свій стан статевого здоров’я й не має якихось інших захворювань, що передаються статевим шляхом, виявляється безпечніше всіх інших людей.
Це найсерйозніші свідчення, щоби сказати: «Undetectable = uninfections». Простіше кажучи, ВІЛ-позитивна людина, що приймає препарати не може передати вірус.
Це лише дослідження, я не можу на даному етапі говорити про якусь зупинку епідемії в цілому, але з такими новинами в мене з’являється надія. Надія, що до 2030 року вийде зупинити епідемію й побороти страх.
