Привіт, друже. Два слова про себе: я клінічний психолог, веду приватну практику. Хочу розповісти тобі про почуття, які ми відчуваємо.
Якось пішла з донькою здавати аналіз крові з вени. Вона робила це перший раз і дуже боялася. Медсестра, яка робила цю процедуру, була дуже добра. Говорила їй: «Ти боїшся – це нормально. Йде захисна реакція твого організму». Це й було моїм натхненням написати цю статтю.
Почавши. Якщо копнути глибше до витоків наших почуттів, в основі виявляться любов і страх. Щаслива людина, яка найчастіше відчуває радість, захват, захоплення, інтерес, наповнює себе любов’ю. А людина, яка живить у собі почуття страху, найчастіше відчуває заздрість, критику, ненависть ну й так далі. Ні, я у жодному разі не хочу сказати, що страх це погано. Як я вже писала вище, він захищає нас, забезпечує безпеку. Але якщо в тобі страху більше ніж любові, то він починає обмежувати твої можливості. Наприклад, ти вмієш дуже красиво малювати, але ти боїшся показати свої картини. Результат усього цього буде стіна тривоги й кінець кар’єри видатного художника нашого часу. Звичайно, вирішувати тобі, який вибір робити. Але за законом всесвіту ми всі народжуємося, щоби бути щасливими. А нещасними ми робимо себе самі.
Є один маленький секрет, коли страх стає більше, звичайного до нього приєднуються два кращих друга: сором і вина. Сором – це щось стрімке, швидке. Згадай, як миттєво наливається обличчя червоною фарбою й так само швидко проходить. Вина ж набагато триваліше, глибше, виснажливіше. Вона, як хробак, поїдає нас зсередини. Породжені вони нашим вихованням «що таке добре, а що таке погано». Кожен пам’ятає мамина слова «Ай-ай-ай, як тобі не соромно!» або щось типу того.
Ці три почуття (страх, сором, вина) роблять наше життя порожнім і нудним. Ми багато чого собі не можемо дозволити, перестаємо користуватися благами світу призначеними для нас.
Ось пару чарівних прийомів, які будуть для тебе як кишенькова аптечка у випадки, якщо ти зіткнешся з почуттям страху.
- Це усвідомити і прийняти його. Коли ми проговорюємо вголос (а краще написати його на листочку) ми дістаємо його з несвідомого у свою свідомість. Страх стає зрозумілим.
- Довести свій страх до абсурду. До такого безглуздого кінця, який тільки може придумати наш мозок.
Цим самим ми як-би завершуємо дії в нашій свідомості. І це тривожне почуття йде. Наш «не відбувся художник» виписує на листочку, чого він боїться. У нього виходить боязнь поганої думки про його роботи. Він представляє себе на своїй першій виставці, і люди починають критикувати його творчість. Хтось у натовпі дістає помідори й починає його закидати. Інший знімає картини й надягає нашому художнику на голову. Від такого придуманого оповідання він починає сміятися. Тривога замінюється сміхом, а страх поступово йде.
Автор тексту: Олександра Сєрова
Photo: Mikko.
