Чи бувало тобі дуже страшно без видимої на те причини? Може різко боліло серце або кружляла голова? Якщо у твоїй голові прозвучало» так», то цей матеріал тобі стане в нагоді, адже мова піде про панічні атаки, їх симптоми й наслідки, а також про способи боротьби з ними.
Що це таке і з чим його їдять?
Перш ніж приступити до практичної частини, розглянемо основні поняття:
- панічна атака – стан несподівано виниклого страху, що супроводжується тілесними симптомами: утруднене дихання (відчуття, що складно дихати), почастішання серцебиття, іноді, поява болю в області серця, тремтіння, пітливість.
- Панічний розлад – це захворювання, при якому періодично виникають напади паніки або, як їх ще називають, панічні атаки.
- тривожність – це одна з індивідуальних психологічних особливостей особистості, підвищеною схильністю людини до занепокоєння або страху, який часто не має під собою достатніх підстав.
Приступи тривоги дуже нагадують панічні атаки, але це не одне й те саме. Різниця в тому, що тривожність, як і стресові ситуації, можуть стати причиною виникнення панічних атак, а надалі й панічного розладу.
«Я прокинулася вже на Набережній»
З проблемою панічних атак стикається величезна кількість людей на планеті. Незважаючи на те, що статистика говорить нам про 2-5 % населення, реальний відсоток страждають від панічного розладу досить високий.
Багато списують усе на хвороби серцево-судинної системи або гастрит (їх дійсно легко сплутати) і не підозрюють про проблему: це може бути хтось із твоїх родичів, друзів або людей у метро.
Оля, 18 років.
«Вперше напад паніки стався зі мною на тренуванні з боксу в 15 років. У мене дуже сильно закрутилася голова й закололо в серці, але я звела це до перевтоми. Я часто випробовувала їх вдома або в школі, але думала, що це просто стрес, так що не звертала на це увагу.Найстрашніший напад стався в одному з київських ТЦ. Я йшла в кіно, але потім я почала відчувати, що кому підходить до горла. Люди, що проходять поруч, ніби дивилися на мене зі зневагою, сміялися наді мною. Світло почало різати очі, мені стало дуже страшно, звуки здавалися дуже гучними і все це перетворилося на кашу. Я пам’ятаю, що почала бігти від людей, намагалася знайти якесь тихе місце, а коли прийшла до тями, зрозуміла, що я стою на Оболонській набережній. З моменту «входу» до моменту «прояснення» пройшло майже 40 хвилин.
Пізніше я пішла до психолога. Я дійсно багато стресувала в той період, у мене була маса всяких проблем із психічним здоров’ям. Мені допомогла терапія й медитація».
Оля не єдина, хто зіткнувся з цією проблемою. Навіть тих, кого ти бачиш на екрані або під пісні яких ти прокидаєшся, осягає ця доля.
О’кей, що робити далі?
Універсального способу впорається з цією проблемою Немає, Рішення проблеми завжди дуже індивідуально. У рамках профілактики панічних атак можна виділити кілька основних напрямків:
- щоденне використання технік боротьби зі стресом, методів релаксації для зменшення вираженості соматичних симптомів, що розвинулися внаслідок внутрішньої напруги (наприклад, медитації);
- фізична активність – заняття в спортивному залі, прогулянки, йога, танці, плавання, катання на роликах і т. д. – увага до свого тіла і вихлюпування адреналіну та енергії через фізичні вправи;
- заняття, що приносять радість і задоволення;
- уникнення вживання алкоголю, припинення або скорочення куріння;
- правильне харчування (зменшення рівня кофеїну, дієта зі зниженим вмістом солі, цукру, полінасичених жирів, з переважанням свіжих фруктів, овочів);
Є ще кілька речей, які могли б допомогти, але важливо пам’ятати, що використання цих практик можливі тільки при консультації з лікарем:
-
фітотерапія (вживання чаїв із відварами трав заспокійливого характеру – з ромашкою, пустирником, мелісою, буркуном, материнкою, чебрецем, коренем валеріани, шишками хмелю);
-
підтримуюче медикаментозне лікування;
-
підтримує психотерапевтичне лікування.
Авторка: Поліна Геращенко
Illustration: Tyler Spangler
