За даними ООН кожна третя жінка у світі стає жертвою насильства. Наш спецпроект # Однаізтрех, як і багато інших, покликаний заявити про проблему насильства над жінками.
Ми розповіли історії трьох дівчат, вони – кожна третя. Їх ви бачите на вулицях, з ними вчитеся і дружите. Саме тому говорити про це важливо.
Про блема насильства над жінками – гостра, хвора і глобальна.
Статистика, опублікована інформаційним агентством «УНІАН», показує, що в Україні щорічно600 жінок гинуть від домашнього насильства,лише 10 % з 1 млн жінок, які піддаються насильству,наважуються розповісти про це.
За словами Анастасії Дєєвої, заступника міністра внутрішніх справ України з питань європейської інтеграції, кожен день поліція фіксує348 фактів домашнього насильства, і в 70-80 % випадків його жертвами стають жінки.
Розрахунки, проведені Інститутом демографії та соціальних досліджень на замовлення Фонду народонаселення ООН, говорять про те, що щорічно 1,1 млн українок стикаються з фізичною та сексуальною агресією в сім’ї. І більшість із них мовчать.
«в поліцію звертаються тільки 10-15 % постраждалих»,– стверджує Катерина Левченко, президент Міжнародного правозахисного центру Ла Страда-Україна.
Так, за даними Українського інституту соціальних досліджень,лише 27 % жінок вважають образи проявом насильства й тільки 32 % подібним чином оцінюють Приниження. Для 49 % респонденток насильство – це побої, а 56 % згодні вважати насильством згвалтування.
Заявити про проблему – це півсправи, важливо, щоби нас почули. Ми не придумали нічого кращого, ніж написати це на лобі. Буквально.
Ми хочемо бути в безпеці. Не бояться ходити в коротких спідницях, на вечірки й навіть додому – ось який основний посил проєкту.
Про провокації
Згідно зі статистикою центру «Анна» (Росія), тільки 10 % ґвалтівників взагалі не знайомі з жертвами або майже їх не знають. 40 % злочинців виявляються близькими родичами жертв, решта 50 % – сусідами або друзями. Це означає, що багатьом постраждалим доводилося взаємодіяти з тими, хто завдав їм травму, іноді – щодня.
І цей факт розвінчує всі легенди й розбиває в прах попередження наших суворих бабусь/дідусів/батьків/вчителів про те, що образити можуть тільки одягнені в дивні плащі незнайомці, нічні «мисливці в провулках» і хлопці на вечірках.
Віктимблеймінг – дослівно перекладається як «звинувачення жертви», процес, «коли на жертву злочину, нещасного випадку або будь-якого виду насильства покладається повна або часткова відповідальність за вчинене щодо неї порушення або нещастя, що сталося».
Ця культура звинувачення жертв, як і багато інших соціальних явищ, викликана гендерним питанням і становищем жінок у суспільстві.
«Не, ну а що ти хотіла, коли йшла на ту вечірку?» – питання, на яке відповідати не варто, хоча б із любові до себе й до своїх нервів. Знаєте, варто берегти себе від ідіотів.
Слатшеймінг (з англ. slut-повія, shaming-соромити)-практика критики людей, особливо жінок і дівчат, які сприймаються як порушують очікування суспільства щодо сексуальності через свою поведінку або зовнішнього вигляду.
Це ще одна практика, яка поряд із віктимблеймінгом, використовується в рамках усе тієї ж культури звинувачення. У насильстві винен тільки насильник. І про це пам’ятати найважливіше.
«Б’є – значить любить»
Фізичне насильство – навмисне застосування фізичної сили або влади, дійсне або у вигляді загрози, спрямоване
проти себе, проти іншої особи, групи осіб або громади, результатом якого є (або є високий ступінь ймовірності цього) тілесні ушкодження, смерть, психологічна травма, відхилення в розвитку або різного роду збиток.
При згадці домашнього насильства в багатьох виникає асоціація з такою картиною: п’є батько, безробітна мати, діти-двієчники. Начебто самі обставини підштовхують, але правда в тому, що ні. Це лише стереотип, адже незалежно від соціального статусу, матеріального становища, квартирних умов і оцінок у школі, насильства в сім’ї піддаються мільйони жінок, маленьких і дорослих. Побої та інші прояви насильства, у тому числі й сексуальне насильство (у нас недавно вийшла стаття про це до речі) порушують права людини і виправдати їх неможливо.
