Заціни, ми вже 115 000 консультацій провели

#Карантинім в Оші: історія від Мадіни

Оновлено

Мадіні 21 рік, вона живе в південній столиці Киргизстану-Оше, і як усі ми сидить на карантині. І, здається, у неї це непогано виходить!

Чим ти займаєшся під час карантину?
Я працюю й навчаюся дистанційно, але насправді це дуже сильно напружує, так як адаптуватися до нових реалій виявилося не зовсім-то й легко. Тому, я вирішила зайнятися тим, що зазвичай приносило мені багато задоволення: це кулінарні експерименти й перегляд серіалів. Також, я вирішила присвятити час вивчення фемінізму, питань реалізації та сприйняття прав людини, навіть вирішила подивитися онлайн-лекції про біологію поведінки на YouTube.

Як ти захищаєш себе від вірусу?
У мене немає якоїсь певної техніки захисту, я мию руки милом і змушую робити те ж саме рідних, перепитування їх по мільйону разів. Але, наша сім’я й мої сусіди – ми не так-то вже й відповідально ставимося до захисту себе: так як ми живемо в багатоповерховому будинку, ввечері, також як і наші сусіди, виходимо прогулятися на свіжому повітрі і вдіяти фізичні вправи. Після, чергове не більше 20-ти секундне миття рук і обличчя. Також, у зв’язку з тим, що моя мама вчилася на медсестру, то при найменшій підозрі на наявність підвищеної температури, ми відразу ж вимірюємо її)

Чи відчуваєш ти ізоляцію на собі?
Так, мені здається, що я стала більше часу приділяти самокопання – аналізом своєї поведінки, потоку думок, тобто почала вибудовувати причинно-наслідковий зв’язок, щоби краще розуміти чому відбуваються певні процеси в моїй голові. Це трохи напружує мене, так як не завжди це «розумовий захід» надає позитивний ефект на мене й моє самопочуття.

Як ти справляєшся із сумом?
Я вирішую просто полежати й подивитися який-небудь серіал) Якщо я відчуваю, що вся моя смуток починає концентруватися в області живота, я заварюю зелений чай і п’ю його з наватом, це такий цукор у вигляді великих кристалів і таким способом ресурсую себе. Мені це необхідно, щоби зменшити рівень смутку й набратися сил.

Що змінилося у твоєму житті після того, як почався карантин?
У мене з’явилося більше часу для осмислення певних особистісних процесів і це стало сильно впливати на мене й моє сприйняття моїх принципів, роздуми про майбутнє. Карантин розвинув у мені навички створення постерів для соціальних мереж і написання постів. Я стала більш продуктивною в роботі й навчанні (якої я до зовсім не приділяла часу).
Карантин також поліпшив мої стосунки з рідними – ми карантинимося з татом і двома молодшими сестричками, так як мама на роботі – вчотирьох ми почали більше спілкуватися, обмінюватися думками, готувати разом і дивитися різні передачі. Звичайно, говорити про кардинальні зміни я не можу, але карантин мабуть дав рестарт багато чому, що я відкладала в повсякденній суєті до оголошення режиму надзвичайного стану.

Назви свої топ-3 улюблених заняття вдома.

  1. Готування;
  2. Перегляд серіалів;
  3. Вибудовування й опрацювання заходів, які повинні відбутися в майбутньому.

А тепер навпаки. Назви топ-3, Чим точно не варто займатися.
Напевно це категорія, вона дуже індивідуальна, так як може залежати від різних факторів. Усе, що вказано далі, просто не підходить мені, як показало моє місячне перебування вдома:

  1. Вивчення мов. Я планувала розвивати навички англійської мови, але не змогла сконцентруватися на цьому й це стало додатковим стрес-фактором. Після, я зрозуміла, що така поведінка цілком собі прийнятно й поширене. І перестала зациклюватися на цьому.
  2. З’ясування стосунків із рідними або родиною. Зараз такий період, коли всі ці сварки можуть погіршити особисті взаємини і вплинути на самопочуття. Якщо немає можливості піти з дому й жити в іншому безпечному місці, краще знаходити компроміс і не з’ясовувати стосунки в отже напружений стресовий момент (це суто моє уявлення).
  3. Вважати, що ти нічим корисним не займаєшся. Це не так до того, моменту як тебе це не хвилює. Якщо мені комфортно валятися в ліжку цілий день – я це роблю. Так, ніхто не скасовував відповідальність за роботу й навчання, але й не покладав на нас поголовно обов’язок читати книги, займатися саморозвитком або дивитися фільми й серіали – це вибір кожної людини.

Як ти підтримуєш зв’язок із друзями?
Щоб підтримувати зв’язок із друзями, я спілкуюся через месенджери і спеціальні програми, такі як Zoom. Коли знаходжу, щось цікаве, наприклад новини або меми, скидаю його друзям і це допомагає обмінюватися думками й підтримувати наші відносини на відстані.

Як ти думаєш, піклується про себе-важливо? Як ти дбаєш про себе?
Так, турбота про себе дуже важлива, особливо в такий час, коли навколо багато невизначеності й «легкої» паніки. Для того, щоби піклуватися про себе я п’ю більше чаю, коли відчуваю напруженість у тілі. Відпочиваю, розкривши вікна в кімнаті, щоби свіже повітря могло допомогти поліпшити стан. Щодня роблю всі процедури по догляду за шкірою свого обличчя – це піднімає мені настрій. І дихальні практики – виходячи на свіже повітря ввечері – на кілька хвилин сідаю в зручне місце і просто дихаю. Я перестала вживати газовані напої, чіпси і все таке, це допомагає відчувати легкість у шлунку й у тілі в цілому.

Як ти думаєш, чи зможуть підлітки через один місяць витримувати карантин, чи не зірве в них дах?
Думаю, що дах їм точно не зірве, якщо тільки вони, звичайно ж, знаходяться в безпечному просторі й не в оточенні з токсичними людьми. Якщо ж ситуація критична, то підліткам доведеться дуже складно.

Єдине, що зараз напружує мене й моїх сестричок – неорганізоване й непродумане до кінця – дистанційне навчання. Мені здається, що якщо цей процес буде налагоджений, то прожити в ізоляції ще один місяць буде цілком собі можливим.

Як ти підтримуєш своїх друзів? Дай нам пару порад.
Я знімаю для них відео й пишу, якщо відчуваю в ході розмови, що щось не так. Але, є друзі, які вважають за краще не говорити про свої переживання, так як ще не готові або самі ще не переварили все, що вони відчувають. У цьому випадку я не тисну на них, а просто пропоную свою допомогу

Як ти думаєш, як зміниться наш світ після пандемії?
Думаю, що так. Мені здається, що в людей можуть виникнути складнощі з комунікацією й може виникнути довгий адаптаційний період – звикання до нової реальності.

Як ти думаєш, від чого залежить тривалість карантину в Киргизстані?
Від відповідальності громадянин і готовності державних органів допомагати населенню. У нас не розвинена економіка тому, швидше вже до середини травня всі почнуть виходити на роботу, так як держава не зможе прогодувати й забезпечувати всіх громадянин необхідними засобами для життя.

Твій друг підхопив вірус і їде в гості до родичів. Спробуєш його
відмовити й чому?
Так, я буду пробувати. Тому, що таким чином друг буде піддавати ризику не тільки себе, але й інших людей: починаючи від водія таксі, закінчується родичами.

Вам може сподобатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.