1892 випадках зараження, 57 померлих, ХХХ – не можуть встати з ліжка. Це схоже на дуже складне життєве завдання зі статистики, з якою всі ми зіткнулися за останній місяць.
Виміряти цей останній кількісний показник майже неможливо. Зокрема, ми не можемо залишити його без уваги. Так хто ті «ХХХ»? Саме це ми вирішили дізнатися в нашому новому матеріалі з hromadske.ua
Невелике розслідування
Почнемо наше невелике розслідування й розберемося з причинами.
Чому людина не може встати з ліжка і як це може бути пов’язано із ситуацією навколо карантину?
Щоб знайти цей «ХХХ», треба думати, як «ХХХ».
Починаю відчувати, як мені стає дуже страшно. Світ божеволіє, полички «АТБ» повільно спустошуються, ресторанчики закриваються. Кава на винос більше не існує.
Поступово переходжу в стан паніки, готуюся до зйомок у серіалі про апокаліпсис, згодом розумію, що щось наплутала й це-моє життя. До речі, дуже схоже на апокаліпсис. Слава богу.
Починаю звикати, кілька спроб реєстрації на онлайн-курси і відбувається диво. Я лежу на ліжку в оточенні апатії і тривожності. Забула, ще є їжа й серіали.
Здається, я – підліток.
Результати «дослідження»
Процес звикання українських підлітків до карантинного режиму дав збій. Підлітки знаходяться в складних умовах, коли їх звичне життя кардинально змінилося. Тепер в умовах ізоляції вони більше не мають можливості спілкуватися з друзями, як раніше, ходити в школу і просто гуляти по вулиці. Багато з них відчувають себе апатично й депресивно.
Депресивні стани серед підлітків можуть відбуватися по ряду причин. В даний час через карантин їх батьки і близькі відчувають стрес. Занепокоєння, нервозність призводять до психологічної напруги.
У такі моменти батьки можуть ставитися до дітей із роздратуванням. До того ж у самих дітей можуть бути різні проблеми, можливо, у цей самий час вони перебувають у депресії. Наприклад, якщо батьки перебувають на заробітках, діти відчувають себе самотніми, стикаються з нестачею досвіду при вирішенні життєвих ситуацій, це призводить до відчуття безпорадності, до відчаю.
У психологічно складні моменти людиною починають освоювати будь-які думки. Він може думати, що життя втратило сенс, що зараз легше накласти на себе руки.
Існують і соціальні фактори. При виникненні фінансових труднощів батьки починають лаяти дітей, принижувати. Усе це створює умови для виникнення психологічних проблем дітей. Фізіологічні особливості теж стають причиною виникнення стресу. Наприклад, деякі підлітки дорослішають раніше за інших, у них починаються гормональні зміни.
Що робити?
Ці умови залишаються складними і для дорослих, і для підлітків. Однак в останнє насамперед важливо розуміти свою відповідальність за власне самопочуття й ментальне здоров’я.
Зі свого досвіду спілкування з підлітками я зрозуміла кілька речей, які можуть допомогти підліткам. Основний:
• Знайдіть мету та мотивацію. Хоча б після карантину. У кризові моменти ми можемо знецінювати власні досягнення й себе зокрема. Чітка мета, відчуття руху допоможе відчути себе корисним і живим.
• Не звинувачуйте себе в ліні. В даних Умовах це-нормальна, навіть класична, реакція організму. Дайте собі спокій, розгрузити голову, можливо, тоді ви зможете знайти собі якусь цікаву справу.
• Дайте волю почуттям. Ми ніколи не переживали такого кризового моменту. Світ навколо змінюється із шаленою швидкістю й це тисне на кожного. Від сліз ти не станеш слабкіше, проте зможеш випустити емоції й допомогти своєму ментальному здоров’ю.
• Побудуйте графік. Якщо ви завжди скаржилися на власну неорганізованість, зараз саме час це змінити. Розпишіть свій день на листочку або в улюбленому блокноті. Це допоможе розставити пріоритетність, побачити обсяг завдань і зрозуміти, наскільки багато справ ви робите в день.
• Замініть телефон на книгу. «Коронавірусна» новини не змінять радикально ваше життя, але точно додадуть у нього тривожні думки. Я впевнена, що у вас є дві-три книги, які чекають вас уже кілька років поспіль. Тому влаштовуйтеся зручніше й занурюйтеся в нову реальність.
* Допоможіть батькам або влаштуйте прибирання. Трошки фізичної активності, чистенька кімната й готово!
• Спілкуйтеся. Телефонуйте друзям і знайомим, нам усім необхідна підтримка. Навіть просте СМС може врятувати день.
• Не забувайте про батьків. Так, напевно, важко забути про них, коли вони постійно поруч. Однак спробуйте згадати, як часто ви спілкуєтеся з батьками про них. Можливо, варто дізнатися більше про тих, хто вас оточує? Почніть розмову – це класний привід стати ближче.
• Дбайте про інших. Можливо, комусь із ваших сусідів потрібна допомога: сходити за продуктами або вигуляти собаку. Дотримуйтесь карантинних норм із турботою про оточуючих.
Ми можемо вирішувати – панікувати або щось робити. Я раджу залишатися в спокої. Карантин пройде й точно не варто ментальних проблем з усіма їх наслідками.
