Зупинись! Можливо, саме зараз вирішиться питання того, чим же ти будеш займатися в майбутньому.
Щоб дізнатися на нього відповідь тобі буде потрібно трохи часу й ця стаття!
Тема вибору майбутньої професії, і, як здається, життєвого шляху, у ранньому підлітковому віці здається банальною й затертою до дірок. Незважаючи на це, коли вона стала переді мною, однозначне рішення не з’явилося відразу ж. Я хочу розповісти про ті перехрестя, які зустрілися на шляху до мого рішення, ті розмови й думки, які допомогли зрозуміти, куди повернути.
У психології існує така концепція, як піраміда потреб по Маслоу. Хоча зараз багато фахівців вважають її не відображає всю істину, але щось із неї все ж можна почерпнути. Ця піраміда описує потреби людини. Виходячи з теорії Маслоу, поки людина не задовольнить потреби нижчого ступеня, він не стане звертати увагу на потреби більш високої. У самому низу стоять «поїсти» й «бути в безпеці», на самому верху – потреба в самоактулізації. Саме вона нам і цікава. Адже звідусіль чути: «Роби те, що робить тебе щасливим», але ось тільки про те, що таке щастя, зазвичай замовчують. А в Маслоу все трохи зрозуміліше: роби так, щоби ти й ситий був, і поважаємо, а головне – задоволений сам собою, ось тоді й будеш щасливий, причому надовго. Сліпо вірити цьому не варто, але ось прислухатися й обдумати – так. Можливо, ви погодитеся з американським психологом, а може бути, побудуєте свою піраміду й будете дертися до своєї власної вершини.
Отже, припустимо, що ми вирішили досягти верху піраміди, для чого потрібно роздобути всі попередні щаблі. Тепер варто зрозуміти, як вибрати рід діяльності, який нас до цього приведе.
Майже в кожного підлітка, та й у непідростка теж, є заняття, яке він називає «хобі». Це те, займаючись чим людина отримує задоволення, зазвичай спорт або який-небудь вид мистецтва. І далеко не завжди поточна Шкільна спеціалізація, теж їм самим обрана й Подобається, на кшталт «гум», «мат», «хімбіо», збігається з цим заняттям. Через це, коли встає вибір «На кого йти вчитися?», з’являються два шляхи: молекулярний біолог або художник-ілюстратор, програміст або велогонщик? Не секрет, що правильного шляху немає, у будь-якій сфері можна багато працювати й багато чого досягати. Але нечесно було б промовчати про одну деталь. Якщо ти зважишся стати фінансовим аналітиком, то, закінчивши університет, ти знайдеш роботу, тому що є багато компаній, яким потрібен фінансовий аналітик. Можливо, спочатку ти будеш тільки помічником, але, чесно трудячись, напевно доб’єшся не одного підвищення. Безліч фінансових аналітиків уже пройшли цей шлях. Але от якщо ти наважуєшся стати художником-живописцем, що творить у техніці сухої кисті, то варто врахувати, що такої зрозумілої дороги в тебе не буде. Дуже непросто передбачити, яку роботу ти зумієш знайти, скільки будеш заробляти, чи досягнеш успіху, чи зумієш досягти верху піраміди. Так, у тебе буде більше свободи, але в цьому випадку – чим більше свобода – тим більше доведеться працювати, більше доведеться приймати рішень самому. Причому це будуть ті рішення, наслідки яких майже неможливо буде передбачити.
Так що ж вибрати: спеціалізація чи хобі? Одна моя знайома дала мені на це питання вичерпну відповідь: «А чи треба відмовлятися від чого?» Ніщо не заважає молекулярному біологу вечорами малювати ілюстрації, а програмісту по вихідних брати участь у веломарафонах. Не забувайте про це, роблячи свій вибір.
Ще не варто забувати, що вибір професії – це не татуювання, це не на все життя. Хоча навіть татуювання можна звести. Якщо в 30 років ви раптом усвідомлюєте, що займалися не тим і не так, доклавши зусиль, нехай і не маленькі, ви зможете поміняти професію, країну проживання, і завести собаку.
Сподіваюся, що серед усіх цих букв ти зміг знайти нові думки та ідеї, які зможуть допомогти зробити твій власний вибір.
Автор: Міхаль М.