8 березня – Міжнародний жіночий день. У це свято вам напевно бажали бути такими ж ніжними та красивими, знайти «жіноче щастя»…
Якщо ми звернемося до історії цього свята, ми зрозуміємо, що це зовсім не день весни і ніжності і далеко не про квіти.
У 1857 році в Нью-Йорку сотні жінок вийшли на протест для боротьби за жіночі права, у тому числі: 10-годинний робочий день, поліпшення умов праці, збільшення плати праці і, звичайно ж, право голосувати.
На той час їхній робочий день тривав 16 годин на добу, а заробітна плата була далекою навіть до прожиткового мінімуму. Цей протест швидко придушили поліцейські, використавши шланги з крижаною водою.
Але невдоволення жінок лише зростало. Трохи більш ніж через півстоліття вже більше 15 тисяч жінок у Нью-Йорку вийшли на Демонстрацію з тими самими вимогами.
Акція дала позитивні результати, після чого роботодавці переглянули умови жіночої праці, скоротили їхній робочий день до 10 годин. А також на багатьох підприємствах з’явилися перші профспілкові організації, на чолі яких стояли жінки.
Так, ніхто ніколи не давав базових прав жінкам просто так – їм доводилося вигризати їх зубами.
У 1910 році на конференції в Копенгагені Клара Цеткін (німецька політична діячка, активістка боротьби за права жінок) запропонувала оголосити 8 березня міжнародним жіночим днем.
Ідея свята полягала в тому, щоб довести світові, що жінки повинні мати такі ж права, як у чоловіків, що вони готові та вміють за них боротися.
Згодом жіночий день розпочали
відзначати у багатьох країнах. В результаті мільйонних протестів жінки домоглися права не тільки брати участь у виборчих компаніях, а й займати керівні посади.
Але важливо не забувати, що жінки ще не досягли всіх необхідних прав, тому боротьба за жіночі права не закінчується й досі.
Вся історію свята величезна і сповнена різних подій, що відбувалися у всьому світі в різних країнах.
Але суть полягає в тому, що 8 березня – це про те, що жінка може бути якою захоче, жити так, як вона захоче, розпоряджатися своїм тілом і бути незалежною!