Всі ми вже багато читали та знаємо, як розпізнати «червоні прапорці» на початку стосунків з партнером.
Проте, давайте сьогодні обговоримо, чому, не зважаючи на ці червної прапорці, ми все ж продовжуємо спілкування з цією людиною?
Основні причини ігнорування тривожних сигналів:
Низька самооцінка
Невпевненість в собі, дійсно, впливає не тільки на якість нашого життя та сприйняття себе, але і на вибір партнера. Через зневіру у свою цінність, красу, силу та унікальність ми можемо погоджуватися на стосунки, в яких не будемо почувати себе щасливими та коханими. Низька самооцінка може призводити до того, що ми терпимо неповагу або навіть токсичну поведінку, оскільки не віримо, що заслуговуємо на краще.
Тому, щоб побудувати здорові стосунки, необхідно спочатку навчитися любити та цінувати себе, розуміти свої потреби й піклуватися про власне благополуччя.
Синдром рятівника
Люди з синдромом рятівника ігнорують червоні прапорці у стосунках через потребу допомагати іншим і відчуття власної важливості в ролі “рятівника”. Вони можуть ігнорувати проблеми, оскільки зосереджені на спробах виправити партнера або його проблеми. Це часто призводить до ігнорування неприємної або токсичної поведінки партнера.
Ідеалізація партнера
На початку стосунків ми завжди ідеалізуємо партнера, наділяємо його якостями, яких він насправді може навіть і не мати. Це пов‘язано зі зміною гормонального фону в нашому організмі, зокрема підвищенням рівнів дофаміну та окситоцину, які впливають на наше сприйняття. У таких випадках важливо залишатися об’єктивними, звертати увагу на реальні вчинки, слова та наміри людини, а також регулярно нагадувати собі про необхідність «тверезого» погляду на ситуацію.
Виправдовування
Оптимізм та віра в те, що партнер з часом змінить свою поведінку, часто стають причинами, чому ми залишаємося в стосунках і намагаємося виправдовувати його вчинки. Ми можемо пояснювати його агресивну поведінку минулим досвідом, наприклад, дитинством або попередніми стосунками, або шукати причини в його проблемах з навчанням чи іншими обставинами. Важливо розуміти, що постійне виправдовування неприпустимої поведінки може призвести до того, що ми знецінюємо власні потреби й межі.
Невміння відстоювати свої кордони
Якщо людина не знає своїх особистих меж і не вміє їх відстоювати, вона може потрапляти в ситуації, де її кордони порушуються іншими. Це може змусити її приймати і прощати поведінку, яка є токсичною або неприйнятною, оскільки вона не має чітких уявлень про те, що є прийнятним або неприпустимим у стосунках. Важливо навчитися визначати і відстоювати свої кордони, щоб забезпечити себе в здорових стосунках.
Минулий травмуючий досвід
У кожного з нас є слабкі місця та тригери, які впливають на наше життя у різних аспектах. Після минулих травм або неприємних стосунків, ми можемо нести певні моделі поведінки у нові стосунки, часто не змінюючи свою стратегію та позицію. Сюди також можна внести пошук знайомих моделей: травматичний досвід може спонукати людей шукати знайомі емоційні реакції у нових стосунках, навіть якщо вони є деструктивними.
Зниження критичності
Після пережитих травм люди можуть стати менш критичними до поведінки партнера. Страх повторення травми може спонукати людину залишатися в стосунках, навіть якщо виникають червоні прапорці, оскільки страх втрати партнера або повторення болісного досвіду може бути сильнішим за бажання вийти з проблемної ситуації.
Страх самотності
Страх залишитися на самоті є потужним фактором, який може впливати на наше рішення залишатися в нездорових або токсичних стосунках. Цей страх може бути зумовлений різними причинами, такими як, соціальний тиск або внутрішня тривога щодо власної неповноцінності.
Переборення страху самотності часто вимагає роботи над підвищенням самооцінки, прийняттям себе, розвитку особистих інтересів і соціальних навичок.
Якщо хочеш розібратися в своїх переживаннях, обговорити стосунки або просто виговоритися, звертайся до психолога онлайн на нашому сайті. Безкоштовно та анонімно.
Авторка: рівна консультантка Аліса
