Це інтерв’ю було вперше опубліковане на сайті Youth4Health, ВООЗ/Європа.
Євгенія Усиченко з України, студентка психології, яка шукала професійного досвіду, знайшла проект, який не лише задовольнив її академічні потреби, але й приніс глибокий сенс і мету, зануривши її у світ молодіжного активізму у сфері охорони здоров’я.
Зараз Євгенії 23 роки, і вона є заступником директора Teenergizer, молодіжного руху, що швидко розвивається і підтримує молодь у 4 країнах Європейського регіону ВООЗ.
Teenergizer надає безкоштовну, достовірну інформацію про психічне та сексуальне і репродуктивне здоров’я і є членом Європейської мережі ВООЗ Youth4Health та Пан’європейської коаліції з питань психічного здоров’я.
Через війну Євгенія, яка наразі мешкає у Франції, стала впливовим молодіжним лідером, демонструючи стійкість і відданість справі. Ми поговорили з нею про найактуальніші виклики, пов’язані з психічним здоров’ям молоді, а також із сексуальним та репродуктивним здоров’ям і правами (СРЗП) і про те, як молодіжні ініціативи сприяють позитивним змінам через освіту, підтримку однолітків і адвокацію.
WHO/Europe: Які проблеми є основними, що стосуються психічного здоров’я молоді?
Євгенія: В Україні, Казахстані, Киргизстані та Таджикистані, де працює Teenergizer, головною проблемою є брак обізнаності про психічне здоров’я на всіх рівнях суспільства. Звернення за допомогою щодо психічних проблем все ще стигматизується, часто через культурні фактори. Багато молодих людей навіть не можуть зрозуміти власний досвід з психічним здоров’ям. У деяких районах, де інтернет-зв’язок обмежений, доступ до інформації та підтримки ще більше ускладнюється.
Молодь із вразливих груп, таких як ЛГБТКІ+ або молодь, яка живе з ВІЛ, стикається з особливими викликами в сфері психічного здоров’я. Вони часто не мають людей, яким можна довіритися, ризикують бути відкинутими батьками та стикаються з булінгом з боку однолітків. Багато вчителів не підготовлені до вирішення таких питань і іноді навіть погіршують ситуацію.
Коли я була молодшою, депресія і селфхарм були погано зрозумілими. Я пам’ятаю декілька популярних онлайн-спільнот, де публікували зображення самопошкодженнь, які я сприймала як дивний спосіб самовираження. Зараз я розумію серйозність таких дій.
Хоча сьогоднішня молодь має кращу обізнаність про психічне здоров’я, нам треба пройти ще значний шлях.
WHO/Europe: А як щодо сексуального та репродуктивного здоров’я?
Євгенія: Стигма навколо цієї теми набагато сильніша. У школах України про сексуальне і репродуктивне здоров’я можна дізнатися на уроках біології, але ця інформація зазвичай залишається для самостійного вивчення вдома, яке більшість підлітків пропускають.
Навіть у моїй родині, де мама є лікарем, ми ніколи це не обговорювали. Мені довелося шукати інформацію самостійно.
Зазвичай перший крок – це пошук в інтернеті, що часто приводить на порносайти через їх високе позиціонування у пошукових запитах. Я не знала, де ще знайти відповіді, і відчувала себе загубленою в лісі.
Тільки тоді, коли я приєдналася до Teenergizer, я відкрила для себе організації, які надають достовірну інформацію та анонімні консультації з однолітками. Хоча я бажала б мати доступ до цього раніше, я рада, що тепер можу поділитися цією інформацією зі своєю сестрою та іншими молодими людьми в Україні та регіоні.
WHO/Europe: Як ця нестача інформації впливає на поведінку та вибір молодих людей у сфері здоров’я?
Євгенія: Багато моїх ровесників, спираючись на порнографію як джерело інформації, формують нереалістичні очікування щодо сексу і зовнішнього вигляду. Деякі з моїх друзів стикаються з труднощами в інтимних стосунках, бо їхнє тіло не відповідає ідеалізованим образам. Така невідповідність реальності може призводити до проблем із самооцінкою і труднощів у побудові здорових відносин.
Нестача інформації також призводить до зростання числа інфекцій, що передаються статевим шляхом, і небажаних вагітностей серед молоді через відсутність знань про захист. Міфи поширені, від неправильних уявлень про використання презервативів до переконань, що ВІЛ є повітряно-крапельним вірусом. Хоча я перевіряла подібні твердження, багато інших цього не роблять, а це тільки підтримує шкідливі упередження.
Відкриті дискусії про психічне здоров’я та СРЗП у родинах, школах і молодіжних організаціях могли б змінити ситуацію на краще. Наприклад, знання про те, що 14-річний може звернутися до психіатра без направлення, могло б врятувати життя.
WHO/Europe: Як би ви тоді описали безпечний і вільний від осуду простір для молодих людей?
Євгенія: Це простір, де ви відповідаєте на будь-яке питання молодої людини простою та зрозумілою мовою або шукаєте відповідь разом. Фокус на тому, що потрібно молоді, а не на тому, що батьки чи вчителі вважають за потрібне. Такий підхід може бути складним для дорослих, адже вони часто хочуть показати свій експертний рівень, але через це можуть залякати молодих людей, які бояться осуду.
Конфіденційність та анонімність є надзвичайно важливими. У Teenergizer ми не збираємо персональну інформацію, якщо вона не надається добровільно. Так ми можемо обговорювати стигматизовані теми та допомагати молоді, яка стикається з такими проблемами, як домашнє насильство, і може боятися звертатися до поліції.
Іноді не потрібно нічого казати – потрібно лише слухати. Важливо, щоб молода людина була почутою. Якщо замість того, щоб одразу висловлювати свою думку, ви запитаєте: «Можеш розповісти більше про це? Яка твоя думка?», то молодій людині, можливо, буде легше відкритися. Наприклад, я намагаюся не соромити молодшу сестру за будь-які її помилки чи забобони. Замість того, щоб сказати: «Ти не читала підручник з біології», я запитала б: «Звідки ти дізналася про це? Давай разом почитаємо більше».
WHO/Europe: У чому цінність молодіжних мереж та механізмів, таких як Youth4Health чи Пан’європейська коаліція з питань психічного здоров’я?
Євгенія: Це обмін інформацією та співпраця. Наприклад, ми можемо співпрацювати з програмами ЛГБТІ+ для спільних проєктів, посилюючи наявну роботу замість її дублювання.
Як організація за принципом «рівний-рівному», ми проводимо тренінги для різних установ щодо профілактики ВІЛ, РСПЗ (репродуктивного та сексуального здоров’я) та психічного здоров’я. Участь у ширших коаліціях підвищує нашу довіру в очах прийняття рішень, що полегшує доступ до цих платформ.
Ці мережі також впливають на політику. Завдяки нашій участі у всеукраїнській програмі психічного здоров’я «Як ти?», ми внесли свій вклад у навчання сімейних лікарів щодо психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Тепер вони можуть розпізнавати проблеми психічного здоров’я та направляти пацієнтів для відповідної допомоги. Хоча це може здатися незначним, такі зміни мають значний вплив.
WHO/Europe: Які підходи використовуються для надання такої інформації?
Євгенія: Ми уважно адаптуємо наші матеріали до культурних особливостей. Коли стикаємося з обмеженнями, наприклад, проханням не використовувати слово «секс» у тренінгах, ми знаходимо альтернативні способи передачі інформації або надаємо ресурси для подальшого навчання. Якщо ми не можемо безпосередньо звернутися до шкіл, ми зв’язуємося з місцевими молодіжними активістами, зацікавленими у навчанні «рівний-рівному» щодо РСПЗ та психічного здоров’я.
Але найефективніший наш підхід – це навчання «рівний-рівному». Спочатку ми зосереджувалися на адвокації змін у політиці, але зіткнулися з опором. Тому ми вирішили приділяти більше часу і зусиль навчанню молоді через стажування. Вони стають активістами та поширюють інформацію у своїх громадах. За відсутності формальних уроків комплексної сексуальної освіти та дружніх до молоді послуг РСПЗ, ця стратегія «знизу вверх» виявилася більш ефективною для подолання стигми та досягнення нашої цільової аудиторії.
WHO/Europe: Як зробити так, щоб молоді люди з вразливих спільнот відчули, що їх чують і бачать?
Євгенія: Їхні голоси чують, коли вони виступають через молодіжні організації, такі як наша. Teenergizer був заснований ВІЛ-позитивною матір’ю та дочкою, представниками маргіналізованої та вразливої спільноти. Вони допомагають підсилювати голоси інших молодих людей та дорослих, які живуть із ВІЛ. Часто потрібно, щоб один лідер з маргіналізованої спільноти, який прагне змін, виступив уперед, і тоді інші представники тієї ж спільноти відчують силу.
WHO/Europe: Чи можна змінити підхід організацій охорони здоров’я, щоб думки та ідеї молодих людей більше враховувалися під час прийняття рішень?
Євгенія: Ключ – у співпраці та інклюзивному наборі персоналу. Ті, хто приймає рішення, повинні тісніше співпрацювати з громадськими організаціями для ефективного вирішення місцевих потреб.
Ми як молодіжні активісти не є експертами в політиці, але ми пристрасно прагнемо поширювати важливу інформацію. Це важка робота, часто волонтерська, і багато молодих людей обирають звичайну роботу через фінансові труднощі. Впровадження квот на різноманітність може бути цікавим рішенням, але якщо його запровадити, то це повинно бути пріоритетом як для представництва, так і для професійної компетентності.
WHO/Europe: Чому зараз так важливо приділяти увагу проблемам психічного здоров’я та РСПЗ?
Євгенія: Зважаючи на численні кризи у світі, ігнорування цих проблем означає, що такі проблеми, як небажані вагітності, булінг, гендерно обумовлене насильство, будуть зберігатися і, ймовірно, погіршуватися. Економічний вплив буде значним, зокрема для маргіналізованої молоді та зруйнованих кар’єр, особливо у випадках підліткової вагітності.
Крім того, покінчити з пандемією ВІЛ стає неможливим, коли люди не знають про профілактику, тестування та лікування. Проста обізнаність – як знання про безкоштовні, конфіденційні тести, які займають лише годину, – може змінити ситуацію. Без цієї інформації ми не можемо ефективно боротися з передачею ВІЛ чи забезпечити належне лікування для тих, хто цього потребує.
WHO/Europe: Яким би був цей світ, якби проблеми психічного здоров’я та РСПЗ вважалися такими ж важливими, як і будь-яка інша тема здоров’я?
Євгенія: Ми мали б набагато безпечніше суспільство для всіх.
WHO/Europe: Чи є щось, що ви б попросили у міністра охорони здоров’я у своїй країні чи в Європейському регіоні, щоб наблизити цей світ на один крок?
Євгенія: В Україні нам терміново потрібні якісні та доступні медичні послуги для молоді та підлітків до 18 років, особливо у сфері психічного здоров’я та РСПЗ. Команда Teenergizer нещодавно подала заявку на участь у новій робочій групі щодо реформ у сфері психічного здоров’я, і я з нетерпінням чекаю, коли молодь нарешті зможе підняти свої проблеми перед посадовцями.
