Усі ми час від часу опиняємося в ситуаціях, коли нам потрібно відмовити. Чи то друг кличе на вечірку, на яку зовсім не хочеться, чи однокласник просить про допомогу, коли у вас самих завал. І тут починається внутрішня боротьба: Як же сказати “ні” і не відчувати винним?
Чому нам так важко відмовляти?
Ми боїмося, що наша відмова засмутить іншу людину, а також хочемо бути хорошими в очах інших, і відмова може здатися нам проявом егоїзму. Ми ніби відчуваємо, що зобов’язані допомагати іншим, навіть якщо це йде на шкоду нам самим.
Як навчитися відмовляти?
Усвідомте свою цінність: Ваші потреби та бажання так само важливі, як і потреби інших. Ви маєте право на свій час, простір та енергію.
Будьте чесними з собою: Перш ніж відмовляти, запитайте себе: “Чи дійсно я хочу це зробити? Чи маю я на це час та ресурси?”
Використовуйте “я-повідомлення”: Замість того, щоб казати “Ти не можеш цього від мене вимагати”, скажіть “Я не можу цього зробити зараз, бо…”.
Будьте конкретними: Замість загальних фраз на кшталт “Я зайнятий”, назвіть конкретну причину відмови.
Запропонуйте альтернативу: Якщо можливо, запропонуйте інший варіант, який буде зручний для вас обох.
Не бійтеся повторювати: Якщо людина наполягає, не бійтеся повторити свою відмову, але вже більш твердо.
Дякуйте за розуміння: Закінчіть розмову на позитивній ноті, подякувавши за розуміння.
Пам’ятайте, що відмова – це не прояв егоїзму, а прояв здорового глузду та самоповаги, а вміння відмовляти – це важлива навичка, яка допоможе вам у всіх сферах життя.
Не бійтеся говорити “ні”. Це нормально!
