Багато хто з нас відчуває внутрішній бар’єр, коли справа доходить до відвертості. Чому ми так боїмося відкритися?
Коріння цього страху часто лежить у нашому минулому досвіді та соціальному оточенні.
Ми боїмося засудження.
Фрази на кшталт “Ти сам винен” або “Не роби з мухи слона” глибоко закарбовуються в пам’яті та змушують нас приховувати свої проблеми. Ми боїмося здатися слабкими або ж “недостатньо сильними”, щоб самостійно впоратися з труднощами.
Сором – ще одна потужна перешкода. Питання, пов’язані з психічним здоров’ям, фінансовими труднощами, або ж складними особистими стосунками, часто викликають відчуття сорому, особливо під час війни.
Також, багато хто з нас боїться бути тягарем. Ми не хочемо обтяжувати інших своїми проблемами, особливо якщо знаємо, що вони самі переживають складні часи. Цей страх підживлюється переконанням, що “сильні люди” вирішують свої проблеми самостійно.
Не варто забувати й про відсутність довіри. Якщо в минулому ми стикалися з зрадою, розголошенням особистої інформації або ж нерозумінням, це може підірвати нашу здатність довіряти іншим.
Як же навчитися ділитися своїми проблемами?
Почніть з вибору людини, якій довіряєте. Це може бути друг, родич, психолог, або ж будь-хто, з ким ви відчуваєте себе комфортно і безпечно.
Якщо вам потрібна підтримка, ми завжди поруч! Ви можете звернутися за безкоштовною та анонімною психологічною допомогою на сайті teenergizer.org
Почніть з малого. Не потрібно одразу викладати всю свою історію. Почніть з опису невеликої частини проблеми.
Не бійтеся висловлювати свої почуття. Скажіть, що ви відчуваєте, навіть якщо це здається вам “неправильним” або “недоречним”.
Будьте конкретними. Чим детальніше ви опишете свою ситуацію, тим легше буде іншій людині вас зрозуміти.
Слухайте. Ділитися проблемами – це двосторонній процес. Будьте готові слухати, так само як і розповідати.
Пам’ятайте, що звернення за допомогою – це не ознака слабкості, а крок до зцілення.
