У Києві, в одній із гімназій, стався конфлікт між адміністрацією та учнями через зовнішній вигляд. Декількох дітей не пустили на заняття, бо вони прийшли у шортах. Учням запропонували повернутися додому, переодягнутися і лише після цього — відвідувати уроки.
Ця ситуація викликала широкий резонанс у суспільстві. Освітня омбудсменка Надія Лещик заявила, що недопуск до занять через одяг — це порушення права на освіту, а не питання дисципліни. У КМДА також наголосили, що в столиці немає обов’язкової вимоги носити форму. Замість заборон школи мають вести діалог із дітьми, пояснювати правила, а не принижувати їх чи створювати додатковий стрес.
Коли зовнішність стає причиною тривоги
Для підлітків вигляд — важлива частина самоідентифікації. Коли їх публічно засуджують або не допускають до навчання через зовнішність, це може викликати сором, провину або відчуття “зі мною щось не так”.
Дослідження показують, що діти, яких принижували за вигляд чи одяг, частіше стикаються з тривожністю, низькою самооцінкою та страхом виражати себе. У підлітковому віці, коли формується особистість, такі події залишають глибокий емоційний слід.
Жоден дрес-код не вартий приниження чи нервів.
Коли школа перетворює одяг на критерій “допуску” до знань — вона виходить за межі свого призначення. Право на освіту завжди важливіше за довжину штанів чи колір волосся.
А як ти ставишся до шкільної форми? Чи траплялося, що тебе принижували через зовнішність у школі? Поділися своєю історією.