Стигматизація — це навішування ярликів. Стигматизація може проявлятися стосовно груп населення за станом здоров’я, професією або соціальним становищем, релігією, віком, статтю/гендером, національністю чи іншими ознаками.
Формування стигматизації відбувається на двох рівнях комунікації — міжособовому та масовому. На першому рівні формується певна позиція щодо тієї чи іншої особи або групи, інколи й на основі одноразового негативного досвіду взаємодії. На другому — значну роль відіграють масові комунікації.
Стигматизація має свої види й типи, але сьогодні хочеться виділити саме найбільш актуальні й гучні стигми, які існують в нашому суспільстві.
Які ж ярлики навішує суспільство на людей?
- люди іншого кольору шкіри або етнічної/конфесійної/культурної приналежності, віку чи місця проживання не можуть отримати високооплачувану роботу, заслужити славу й повагу, мати певні навички та здібності
- люди з фізичними особливостями не можуть стати спортсменами, виграти конкурс краси, навчати в закладах освіти або ж, навпаки, вчитись
- ВІЛ+ люди чи люди, що мають інші ІПСШ є небезпечними для суспільства, оскільки ніби передають їх повітряно-крапельним шляхом
- люди, що належать до ЛГБТІК+ спільноти мають обов’язково проблеми з соціалізацією чи просто привертають увагу
- люди низького росту не можуть стати професійними спортсменами
- жінки не вміють водити машину, читати реп, продюсувати, грати в футбол/баскетбол та навіть захищати країну
- надлишкова/недостатня вага є не лише занадто непривабливою
- алкогольна/наркотична залежність невиліковна, а залежні люди — морально слабкі та вже не змінять свого життя
- якщо дівчина втратила незайманість до 18/весілля — вона не вміє поводитись з чоловіками, не має поваги до себе, має погане виховання
- мати татуювання/пірсинг/пофарбоване, коротке чи довге волосся/розтяжки/складки на тілі/короткі чи довгі, нарощенні нігті чи вії/несправжні губи — не ок
Хочемо нагадати, що якщо ти підпадаєш під один (або й не один) з пунктів вище і постійно чуєш неоправдану критику чи осудження у свою сторону, пам’ятай, що ми завжди поряд як інструмент самодопомоги. Будемо раді допомогти впоратись з твоїми переживаннями разом!
Текст підготувала Аня Котлярова