Це текст про те, що не озвучують в українському просторі. Порад від лікарів та сексологів щодо безпеки гетеросексуального сексу є доволі багато, тоді як ті, хто має інший запит, лишаються практично сам на сам із запитаннями. Сьогодні ми це виправимо спільно із сімейною лікаркою Дариною Дмитрієвською та організацією “Бережи себе”.
Цей матеріал стосується взаємодії цисгендерних жінок. Відкриємо карти: ми вже плануємо окремі матеріали для цисгендерних чоловіків, а також трансгендерних та квір-людей. Кожен та кожна з нас унікальні і прекрасні. І заслуговує на окрему розмову.
Трохи анатомії
Вас може здивувати, як багато жінок надто мало знають про власне тіло. З одного боку, учені лише наприкінці 20 сторіччя «знайшли» клітор — головний орган отримання насолоди, у чому полягає вся його функція. Табуйованість теми сексу загалом та зневага до жінок усієї патріархальної системи настільки потужні, що медична наука ігнорувала дослідження жіночого тіла і, зокрема, того, що приносить йому задоволення. Протягом останніх десятиліть завдяки феміністичному руху ми нарешті отримали дуже багато знань про жінку.
Зовнішні статеві органи дівчат — це вульва та клітор, зокрема його голівка. Вульва складається із зовнішніх та внутрішніх статевих губ, вони прикривають вхід у піхву. Вульва може виглядати дуже по-різному, і це нормально. Колір шкіри, розмір статевих губ, їхня форма є індивідуальними. Допоки будова вульви не приносить власниці конкретних фізичних проблем (натирання, біль, подразнення від одягу тощо), доти вона не потребує жодного виправлення. Це важливо розуміти в контексті штучно створених стандартів «краси», які не мають нічого спільного з повагою та любов’ю до жінок взагалі.
У товщі тканин вульви і промежини, огортаючи ніжками вхід у піхву, знаходиться клітор. Розмір його істотний (5–9 см), однак багато людей асоціюють його суто з голівкою — маленькою частиною попереду отвору сечоводу, яку можна знайти пальцями. І клітор, і статевий член за внутрішньоутробного періоду розвиваються з одних і тих самих утворень. Лише в результаті внутрішньоутробного розвитку в більшості людей утворюється або «чоловічий», або «жіночий» чутливий орган. Голівка клітора є аналогічною голівці члена, от тільки тут зосереджено вдвічі більше нервових закінчень на значно меншій площі (8000 до 4000 відповідно). Зрозуміло, що це робить голівку клітора дуже чутливою, і тому вона захищена капюшоном від тертя і надмірної стимуляції. У деяких людей голівка клітора настільки тендітна, що стимуляція викликає надмірні та некомфортні відчуття. У таких випадках її можна проводити через тканину або ж взагалі сконцентруватися на інших практиках.
Внутрішня частина «жіночих» статевих органів — це піхва (вона ж вагіна), матка разом із шийкою і трубами та яєчники. Однак у контексті сексу ми згадуватимемо лише про піхву та шийку матки.
Зсередини вагіна вкрита ніжним епітелієм — таким самим, як і на внутрішній поверхні щоки. Піхва — це м’язова трубка, яка в спокійному стані має довжину від 5 до 13 см, залежно від людини та положення тіла, а під час сексу з належним збудженням може дещо розтягуватися. Чутливі області вагіни насправді є ніжками клітора, які охоплюють її, тому переважно стимуляція здійснюється на вході й від розширення. У самій же слизовій всередині дуже мало нервових закінчень, так само як і на шийці матки, поверхня якої знаходиться всередині, у «дальньому» кінці піхви. Тому існування саме вагінального оргазму — це застарілий міф: навіть якщо задоволення відчувається в момент проникнення члена, пальців чи іграшки у вагіну, стимулюються при цьому все одно частини клітора.
Шийка матки вкрита плоским епітелієм, вразливим до травмувань. Шийку досить легко пропальпувати самій собі, якщо присісти і вставити чисті пальці в піхву. У такому положенні вона досить близько до виходу. Ви відчуєте округле пружне утворення всередині з вічком у центрі — це і є шийка. Вічко в нормі закрите й має форму крапки в тих, хто не народжували, та щілини в тих, хто пройшли через природні пологи. Жодної конкретної «точки G» не існує, натомість є чутлива зона на передній стінці піхви поряд із входом, приблизно в місці розгалуження ніжок клітора. І деяким людям стимуляція цієї ділянки може приносити неабияке задоволення.
Як зробити секс безпечним?
У контексті взаємодії між двома жінками або людьми із «жіночою» анатомією можемо говорити про різні варіанти отримання задоволення. Насправді майже всі ці практики так само можна використовувати й у гетеросексуальному сексі чи сексі з людиною із «чоловічою» анатомією. Розглянемо основні практики з проникненням і без та відповідні заходи безпеки.
«Ножиці»
Це процес стимуляції вульви шляхом тертя або з іншою вульвою, або зі стегном партнерки. Досить безпечна практика, коли йдеться про другий випадок. Тоді контакту слизових фактично не відбувається, і треба дбати лише про комфорт: можливо, варто додати змазки на зону клітора, якщо він надто чутливий. У варіанті, де є контакт вульв, ситуація інша: тут є ризик як передачі інфекцій, так і інших проблем. Річ у тім, що навіть за умови відсутності інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в обох учасниць взаємодії при перенесенні вагінального секрету можуть розвиватися запальні процеси.
Мікрофлора кожної піхви відрізняється, і різні мікрофлори можуть конфліктувати між собою. Це потенційно викликає подразнення, свербіж та розвиток кандидозу («молочниці») — грибкового захворювання, що виникає при порушенні кислотного балансу піхви. У нормі бактерії створюють там кисле середовище, що захищає вагіну від розвитку збудників. Але коли баланс порушується, гриби роду Candida починають розмножуватися. Помітна ознака кандидозу — білі виділення, схожі на кисломолочний сир.
В ідеалі, якщо ви практикуєте «ножиці» з контактом вульв, необхідно використовувати захист у вигляді спеціальної латексної серветки або принаймні розрізаного вздовж презерватива. Однак це може бути не дуже зручно в момент пристрасті. Тому, можливо, варто розглянути інші варіанти взаємодії.
Кунілінгус
Одна з найпопулярніших практик. Вона є порівняно безпечною, однак усе ж вимагає певних пересторог. Кунілінгус — це оральний секс, при якому людина з вульвою є стороною, що приймає. Для стимуляції голівки клітора, великих та малих статевих губ, промежини, внутрішньої поверхні стегон використовують язик, губи, іноді ніс чи обличчя загалом.
Важливо пам’ятати, що рот людини — одне з найбрудніших місць в організмі, адже тут живе безліч бактерій. Тому дуже важливо дотримуватися гігієни зубів і порожнини рота, не лише в контексті безпеки кунілінгусу, але і для свого здоров’я загалом. Також треба вчасно лікувати карієс, адже це постійне вогнище інфекції.
У нормі піхва має кисле середовище: лактобактерії створюють його для захисту від чужорідних збудників і від сперматозоїдів (яким для життя потрібне лужне оточення). За умови дотримання гігієни людиною, що робить кунілінгус, лактобактерії мають впоратися з тими чужорідними мікроорганізмами, які так чи інакше потраплять всередину. Однак якщо цих патогенних збудників буде забагато або мікрофлора піхви порушена (запальні процеси, інші захворювання або навіть надто ретельне вимивання всередині вагіни), то захисна функція може не спрацювати. У такому разі нерідко розвивається кандидоз.
Також через кунілінгус можуть передаватися деякі ІПСШ, як-от сифіліс. Він має контактний спосіб передачі, і за наявності шанкру (місцевий прояв на слизових оболонках, скажімо, рота) у людини, що пестить, інфекція може перейти до людини, яка приймає.
Тому при кунілінгусі варто використовувати латексні серветки, створені саме для цього. Вони тонкі й ніжні, мають приємний аромат. Серветку необхідно розмістити на вульві, прикриваючи також статеві губи та ділянку навколо анусу. При певному тренуванні застосування серветки можна досягти чудового рівня відчуттів, а якщо клітор дуже ніжний до доторків, то додатковий шар латексу може стати порятунком. Якщо ж серветки у вас немає, підійде розрізаний уздовж звичайний презерватив.
Стимуляція клітора руками
Із цією практикою без проникнення все досить просто: достатньо бути уважними до комфорту й бажань приймаючої сторони, а також мити руки перед взаємодією. Можливо, знадобиться додаткова змазка — так відчуття будуть приємнішими, а ризик подразнення ніжної шкіри зменшиться. Слина — це не змазка, до того ж вона містить безліч бактерій, які зовсім зайві на вульві. Будьте обережні, аби не зробити боляче, зокрема нігтями, зволожуйте руки, аби вони не були надто грубими. А ще — слідкуйте за руками, якими торкаєтеся різних партнерок/ів, або себе та іншу людину.
Фінгеринг
Фінгеринг — це процес проникнення (пенетрації) всередину піхви пальцями (одним чи більше) та стимуляції, зокрема, ніжок клітора.
При фінгерингу також вкрай важливо слідкувати за чистотою рук. Лактобактерії стараються як тільки можуть, однак перемогти їх, занісши бруд, досить легко — і привіт, молочниця. Також окремої уваги в цьому пункті заслуговують нігті. Вони мають бути короткими, акуратно підпиляними й чистими. Травматизація слизової оболонки піхви та шийки матки — це дуже неприємний наслідок сексу. Можливо, це не настільки боляче в процесі взаємодії, однак кров’янисті виділення після неї призводять до стресу. На додачу до цього в місці травмування шийки може виникнути запалення, а воно збільшує ризики подальшої дисплазії і навіть онкологічних захворювань. Тому варто поставитися до цієї рекомендації серйозно та не вчитися фінгерингу на нереалістичних відео для дорослих, де моделі з довгим манікюром пестять одна одну. Наслідки таких ігор можуть бути сумними.
Для проникнення, за можливості, треба використовувати додаткову змазку, якщо власної замало. Кожна піхва унікальна, і стан організму, час менструального циклу, вік, стрес чи неочікуваність контакту впливають на кількість природних виділень. Тому не нехтуйте змазкою. Також хороша ідея використати презерватив під час такого проникнення — це убезпечить людину, яка приймає.
Ще одна важлива деталь: одна рука для однієї вагіни. Якщо ви одночасно пестите партнерку й себе, або двох партнерок разом, то дуже важливо не переносити мікрофлору від однієї до іншої.
