Гомофобія — це набір стереотипів і упереджень щодо гомосексуальних людей, підкріплений емоційним забарвленням: страхом, ворожістю, соромом, ненавистю. Вона виявляється як у судженнях, так і в поведінці: від уникання до відкритих проявів агресії.
Перебування в середовищі, яке транслює гомофобію, як норму, завдає серйозної шкоди підліткам, які починають досліджувати свою ідентичність, у тому числі сексуальну.
Гомофобне цькування сприяє появі депресії, тривожних станів, розладів харчової поведінки й може призвести до суїциду, тому навчання дітей толерантності та підтримці рівних прав є важливим для створення психологічної та фізичної безпечної атмосфери в навчальному середовищі.
Що таке гомофобне цькування або гомофобний булінг?
Це висловлювання або поведінка, спрямовані на приниження людини з негетеросексуальною, або такою, що зчитується як негетеросексуальна, орієнтацією. Люди можуть піддаватися такому знущанню через зовнішність, поведінку, коло спілкування й багато інших якостей, які необов’язково мають прямий стосунок до орієнтації.
Буквально із самого народження ми починаємо засвоювати поняття того, як бути правильною дівчинкою, або правильним хлопчиком. Невідповідність цим рамкам часто підкріплюється присоромленням із боку оточення. Оскільки у суспільстві поняття гендеру й орієнтації залишається сплутаним, невідповідність гендерним нормам прирівнюється до гомосексуальності.
Спочатку діти не наділяють слова «гей», «лесбійка», «бісексуал» значенням і емоційним забарвленням. Цю інформацію вони здобувають із середовища, у якому вони перебувають, тобто найчастіше від своїх батьків і однолітків, які теж у свій час дізналися цю інформацію від значущих дорослих.
Якщо хлопець поводиться не по-чоловічому, а дівчина не по-жіночому, вони не вписуються в гетеросексуальну модель, а отже, у них інша орієнтація, а це погано й соромно.
Як же з цим розібратися?
Пояснювати значення слів.
Найкращий спосіб розвіяти міфи та фантазії навколо гендеру й орієнтації, це говорити. Люди починають використовувати слово «гей», як лайку, тому що вони почули, як це роблять інші.
Схожість, а не відмінність
Дискримінація проявляється в різних формах, і діти намагаються створити власні патерни поведінки, з огляду на те, яке ставлення транслює до різних людей їхнє середовище.
Так, люди можуть створювати родини, обирати будь-які професії, мати будь-яку зовнішність, релігію, моральні якості, незалежно від того, яка в них сексуальна чи романтична орієнтація.
У середовищі підлітків загострюється конкуренція за визнання. Цей процес нормальний, тому що підліток_ка вибудовує свою власну парадигму цінностей і поглядів. Потреба у визнанні стоїть в одному регістрі з потребою в належності, тому підліток_ка виявляє необхідність належати до якоїсь групи, бажано до тієї, яка розташовується вище в ієрархії.
На жаль, ієрархія дуже тісно межує із системною дискримінацією, й під впливом середовища підліток часто починає обстоювати свій соціальний статус через поділ на своїх і чужих, тим самим приєднуючись до дискримінації різних вразливих груп.
Але приниження кого-небудь – не найкращий спосіб підвищити й захистити свій соціальний статус. А бути в меншості – не означає бути гірше.
Це стосується не тільки сексуальної орієнтації, але і поглядів. Співпереживати й підтримувати вразливі групи не соромно й не принижує власну гідність.
Відчувати себе цінною, доброю й достатньою, можна без пригноблення тих, хто більш вразливий.
Підтримка.
Є безліч місць, де можна здобути позитивний досвід підтримки ідей рівності від інших. Це можуть бути групи підтримки, шкільні та студентські ініціативи, онлайн-ком’юніті, фільми та література. Наприклад, усе більшої популярності в молодої аудиторії набувають фільми й серіали, у яких підіймаються питання й наслідки гомофобного булінгу, і дискримінації за ознаками СОГІ (сексуальної орієнтації й гендерної ідентичності).
Для вчительок_ів.
Чітко транслюючи свою позицію, ви не тільки виставляєте рамки тим, хто може ініціювати булінг, але й даєте зрозуміти, що до вас можна звернутися по допомогу, якщо вона знадобиться.
Якщо хтось з учнів або учениць зробили вам камін-аут, завірте його або її в тому, що ви не будете розголошувати цієї інформації без згоди. У такий спосіб ви підтримуєте впевненість підлітка в тому, що ви безпечна фігура і вам можна довіряти.
Дуже важливо працювати з гомофобними настроями всередині учительського колективу. Досі у школах чимала частина дискримінаційних висловлювань звучить саме від вчителів. Тому ЛГБТК+підлітки не можуть відчувати себе в безпеці кожного навчального дня.
Насамперед важливо говорити з керівництвом, і включати антидискримінаційну політику в статут школи. До колег по можливості варто доносити важливість прийняття в контексті підтримки здорової та продуктивної атмосфери в школі.
Також можна підключати до цієї роботи зацікавлених батьків і зовнішню експертизу, наприклад, місцеві ЛГБТК+ правозахисні організації.
Автор: керівник психологічної служби ГО Інсайт Нікіта Карімов.
