Заціни, ми вже 131 673 консультацій провели

Історія активіста Teenergizer: “Тут я знову навчився цінувати себе”

Наш активіст Арсеній з нами ще з 2020 року. Для нього саме Тінер став тим місцем, де можна бути собою, відчути підтримку та знайти друзів. Ми неймовірно щасливі, що за ці роки змогли створити простір, у якому підлітки та молодь можуть завжди знайти підтримку. Сьогодні Арсеній поділився своєю історією.

У старшій школі я зіштовхнувся з першими «дорослими» труднощами. Пандемія Covid-19 та карантин принесли в моє життя тривогу та самотність. Тоді я зіштовхнувся з важкою депресією і з сильною особистісною кризою. Я дійсно не мав розуміння, що робити далі.

На фоні цього в мне погіршились особисті стосунки з близькими, мені дуже не вистачало підтримки, бо я відчував, що не можу відверто говорити про свої переживання.

В той важкий період я цікавився психологією та різними медійними активістами – це допомагало мені трохи тримати себе на плаву, мені подобалась їх відвертість та сміливість і я не міг і уявити себе на їх місці.

Проте одного дня, я під час уроку побачив пост про набір стажерів, сильно не покладаючи надій. Через певний час мені прийшло запрошення на особисту бесіду і так сталося, що я долучився до стажування в Teenergizer у жовтні 2020.

Це був дуже непростий період пошуку себе, усвідомлення власних цінностей та боротьби з важкою депресією. В школі майже ніхто не знав про мій діагноз та і мені було ніякого розповідати про це через страх засудження та непорозуміння.


Але Teenergizer став для мене першим місцем, де я зміг бути повністю відкритим. Місцем, де не було страху бути засудженим, де бачили в тобі людину з потенціалом, а не ярликами. Тут мене підтримували, поважали і приймали. Великим кроком до ремісії для мене стало перебування в оточені дружньої спільноти, де можна було відкрито говорити про свою емоції та труднощі, які ти переживаєш.

Саме завдяки цьому досвіду я знову навчився цінувати себе. У мене з’явилися друзі, підтримка й відчуття приналежності. Teenergizer став для мене найкращою “профорієнтацією”, коли я ділився і підтримував інших я зрозумів, що хочу стати психологом. Нарешті я знайшов, куди спрямувати свою емпатію та допитливість, і як перетворити їх на добрі справи.

Вам може сподобатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.