Суспільство, традиції та релігія протягом століть обтяжували перший сексуальний досвід заборонами і жорстким регулюваннмя, створюючи напруження очікування та страху. Але чи правда, що після першої близькості людина змінюється фундаментально, «стає чоловіком чи жінкою»?
Звідки взявся міф про «цнотливість»?
Історично цнотливість була не стільки фізіологічним поняттям, скільки соціальним інструментом. Вона була «табу цнотливості», частиною системи, що регулювала статеві відносини, часто через релігійні та традиційні обмеження. Однак сексуальна революція 20-го століття ззначно послабила цей стереотип. У сучасному світі перший секс втратив ту табуйованість та таємничість, які оточували його раніше. Надзвичайно суворі погляди на це питання зараз вже рідкість, і властиві вони переважно замкнутим релігійним групам, які намагаються зберегти старовинні традиції.
Що насправді означає «втратити цноту»?
Один з ключових моментів – це розмитість самого визначення «втрати цнотливості». Для підлітків це поняття часто супроводжується плутаниною та страхами. Чи втрачає дівчина цноту: Під час першого статево-вагінального контакту? При використанні тампона? Під час мастурбації?
Дівчата можуть відмовлятися від гігієнічних засобів, як-от тампони, через страх «втратити щось важливе», хоча з наукової точки зони, використання гігієнічних засобів не має до неї жодного стосунку, адже «цнотливість» – це соціальна концепція.
Сучасна психологія пропонує зрушувати акцент з «втрати цнотливості», який несе в собі негатив, щось втратити, на більш нейтральне та точне поняття «перший статевий акт з партнером», щоб перенести акцент на взаємодію, готовність та особистий досвід.
Чому наші очікування часто не виправдовуються?
Дослідження показують, що ставлення до першого досвіду багато в чому формується заздалегідь. Якщо людина очікує болю, страху або сорому, саме ці емоції можуть стати провідними. Багато підлітків зізнаються, що очікують від першого контакту негативних відчуттів, і лише невеликий відсоток розраховує на щось приємне.
Тобто, якщо ти з самого початку налаштований негативно, то це навпаки може зробити перший сексуальний досвід важким, бо людина просто не готова й лякається власних очікувань. Проблема не в «втраті цноти», а в тиску, страхах (вагітності, захворювань, болю) і браку нормальної інформації, які й створюють негативний досвід.
Що ж «насправді» робить дорослою людиною?
Ідея про те, що перший секс може миттєво змінити статус людини несе в собі спрощення, адже становлення дорослої людини є складним і тривалим процесом психосексуального розвитку, який, за Фройдом, «надзвичайно важливий для становлення особистості», цей процес включає:
1. Формування статевої ідентичності.
2. Усвідомлення себе як представника певної статі.
3. Засвоєння соціальних ролей (які сьогодні стали гнучкішими).
4. Розвиток здатності до інтимності, емоційної близькості та відповідальності.
Тому, перший секс може бути частиною цього шляху, але він не є його фінальною точкою. Дорослість визначається емоційною зрілістю, відповідальністю за себе та свої вчинки, здатністю будувати здорові стосунки.
Таким чином, твердження про те, що «втрата цнотливості робить тебе чоловіком/жінкою» – це потужний, але застарілий соціальний стереотип. Справжня зрілість полягає не в фізіологічному досвіді, а в емоційній готовності, відповідальності за себе та партнера та здатності робити свідомий вибір, замість того, щоб концентруватися на міфах, вартує зосередитися на власній готовності та комфорті, будуючи здорові стосунки де поважають ваше слово «Ні».
Авторка: Баглай Марія Андріївна, психолог-сексолог у навчанні
