Заціни, ми вже 12 000 консультацій провели

Конструктивна заздрість: як це взагалі можливо?

Обновлено

Сьогодні мова піде про почуття заздрість . Не скажу, погане воно чи хороше. У наших почуттів немає поділів на позитивні й негативні, як і лимон – просто кислий , і з цим нічого не поробиш. Можу сказати твердо, що заздрість прийшла до нас від предків і передавалася на геном рівні. Саме це почуття змушувало первісну жінку прикрашати себе, смачніше готувати, ласкавіше й покорнее бути з чоловіком, для того, щоби він був більш успішним і зміг прогодувати їх сімейство. Він у свою чергу, підштовхуваний цим же почуттям, полював на мамонта, бився із суперниками й захищав сім’ю. Одним словом, заздрість змусила нас еволюціонувати. І вона в нас у крові.

Якщо не брати до уваги генетику предків, а взяти наш час, дитина копіює манеру поведінки своїх батьків. До них приєднуються бабусі, дідусі, вихователі, вчителі. Наприклад, коли дочку лають, порівнюючи з іншою дівчинкою: «Яка Катенька слухняна, акуратна, а ти подивися на себе, на кого ти схожа, нечупара», або хлопчикові весь час наводять як приклад відмінника Петеньку – формується заздрість. Коротше кажучи, вона виникає там, де нас порівнюють з іншими, та ще й не на нашу користь. Але якщо прийняти деструктивну позицію, вона нас почне руйнувати. Тоді людина почне вважати, що світ до нього не справедливий: «Чому комусь усе, мені доводиться задовольнятися мізером?».

А де ми можемо побачити заздрість у конструктивній формі? Звичайно ж, у спортсменів, там, де є змагальний момент. Ще по заздрості можна визначити, у якій творчій області у вас можуть бути успіхи. Як це запитаєте ви? На приклад, заздрите ви актрисам, співакам або художникам – це говорить про те, що ви теж можете грати в театрі, записувати альбоми або писати картини. До цього вам потрібно докласти старання, завзятість, щоб, не дивлячись нема на що, рухатися вперед! Ще хочу додати, що порівнювати себе ні з ким не потрібно, кожен із нас індивідуальний. Але можна влаштовувати невеликі змагання. Ключове слово «невеликі».

Приклад із мого життя: подобалося мені раніше, як моя подружка малює на нігтях. Красиво в неї виходило, я теж хотіла так само навчитися. Якщо чесно я й ночами малювала, як мені хотілося бути краще. Я почала думати, а що мені потрібно зробити, щоби залучити дівчат приходити до мене? І в голову прийшла ідея! Навчитися робити манікюр і не тільки малювати на нігтях, а й робити їх естетично красивими. А далі навчання, завзятість, старання і, звичайно ж, успіх! Я це до чого? Потрібно чітко розуміти, з ким влаштовувати змагання, умови повинні бути приблизно однаковими. Пора закінчувати й під кінець хочеться написати: будьте уважнішими до своїх почуттів!

Автор тексту: Олександра Салова

Обкладинка:  Cristiana Couceiro

Вам может понравиться

Leave a Reply

Your email address will not be published.