Заціни, ми вже 58 273 консультацій провели

Волонтерство – FAQ

Оновлено

Слово «волонтерство» у всіх на слуху. Але, як не дивно, багато молодих людей мають досить розпливчасте уявлення про те, що ж це таке. А ти певен у своїх знаннях із цього приводу?

Ми відшукали трьох суперактивних хлопців з усіх куточків України й поставили їм питання, пов’язані з волонтерством. Наш герой:

 

Таїсія, 16 років, Мелітополь 

Пластунка, координатор волонтер на фестивалях «Різдво разом» и «Великдень разом», членкиня European Youth Parlament и ФРИ, участница «Erasmus+ exchanges»

 

Іра, 16 років, Івано-Франківськ

Засновниця молодіжної ініціативи Дубль N, волонтерка ГО «Тепле місто», «Iron Volunteers» та волонтерської спільноти імені Святого Гідія

 

 

Максим, 17 років, Кривий Ріг

FLEX alumni, фахівець із комунікацій у Міжнародному благодійному фонді «Ожина», SMM-менеджер в «Let's Do it Ukraine», волонтер «Erasmus +», волонтер-перекладач TED Talks

 

Волонтер – просто людина, яка виконує задану роботу?

Іра:

«Ні, волонтери – це втілювачі ідей у реальність. Ті, хто здатний згрупуватися і спільними силами навалитися на вирішення проблеми. До того ж, я вірю, що є речі, які приносять нам задоволення, але які ми отримуємо просто так, без особливих зусиль. І за законом рівноцінного обміну, тобі потрібно ділитися енергією з іншими».

Максим:

«Волонтери – люди з певними ідеалами, готові втілювати їх у життя. Це тісна спільнота з особливими взаєминами, що має безліч відкритих дверей і можливостей. Так би мовити, якась «еліта», але до якої може приєднатися абсолютно будь-хто».

Таїс:

«Я б сказала, що волонтери – це посередники між борцями за певну ідею й людьми, яким її ще потрібно донести. На будь-якому заході волонтери дуже тісно контактують з учасниками. Тому найчастіше саме вони, а не організатори, передають відвідувачам головну думку і створюють колорит івенту»

У чому мотивація, брат?

Максим:

«Хоча б у колосальному досвіді, якого можна набратися на різних стажуваннях і проєктах. На роботу в імениту компанію студентів беруть рідко, але практикуватися десь потрібно? А ось на волонтерські проєкти за фахом потрапити простіше простого. Я, наприклад, хочу вивчати журналістику, і вже як тільки не пробував себе в цій сфері: і СММщиком, і фахівцем із комунікацій. Так, за безплатно. Але, на відміну від моїх однокурсників, я вийду з університету з непоганим резюме. До того ж, досвід волонтерства дуже цінується при вступі до міжнародних ВНЗ – там це один із головних критеріїв відбору».

Таїс:

«Іноді сидиш напівмертва, питаєш себе: «Ну навіщо я знову в це вплуталася?». А потім згадуєш, як пила чай із працівником NASA, який готує астронавтів до умов нульової гравітації, як незнайома людина віддала тобі свою кофту, щоби ти не замерзла на роботі, і що практично в кожному місті України в тебе з’явився друг, готовий прихистити на ніч. Такий нетворкінг просто безцінний! А коли стаєш наставницею для 5 пластунок-новобранок-розумієш, що власними руками вирощуєш майбутнє своєї країни… це почуття важливості своєї роботи неможливо описати!«

Іра:

«Мотивація в можливості круто змінити життя тих, хто потребує допомоги. Переселенці, люди без певного місця проживання, представники етнічних меншин… вони ж не завжди винні, що опинилися в скрутному становищі. Це шанс поспілкуватися з тими, до кого ти навряд чи б просто так підійшов поговорити на вулиці».

Але ж тобі не платять за роботу?

Таїс:                     

«Грошима, звичайно, не платять, але є безліч інших плюсів: і на захід тебе пропускають безплатно, і за лаштунки пройдеш, так ще і якийсь мерч на пам’ять подарують. Організатори завжди дбають, щоби волонтери були ситі й не перевтомлювалися. І ти займаєшся тим, що цікаво в першу чергу тобі, пробуєш те, чого ніколи раніше не робив. Ось ви можете похвалитися, що майстрували 2-х метрового Залізної людини з Лего для фестивалю? А я можу!«

Іра:

«На довгострокових проєктах тебе практично завжди годують і допомагають покрити проживанняпроїзд. Ти безплатно подорожуєш світом, відвідуєш івенти, бачишся з впливовими людьми – це більш ніж прийнятна ціна за виконану роботу».

Волонтерські організації якось пов’язані із сектами або релігією?

Таїс:                                                                            

«Трохи, у якомусь сенсі цього слова:) Від цього дійсно важко відірватися, якщо хоч раз спробуєш. Починаєш брати участь у якійсь активності, а там новий досвід, знайомства, запрошення на інші проєкти – усе, уже не вирвешся! Але, на відміну від сект, волонтерські організації в дуже рідкісних випадках пов’язані з релігією і вже точно не пропагують її».

Іра:

«Волонтерська тусовка-це своя ком’юніті з внутряками, зрозумілими тільки певним людям. З боку наше співтовариство, може, і виглядає підозріло, але ми не шифруємося, як масони, і в жертву нікого жодного разу ще не приносили. Так що сектою нас назвати важко. Про зв’язок із релігією… я ось перебуваю в співтоваристві Святого Гідія-роздаємо їжу бездомним. Назва говорить сама за себе, але в нас у команді спокійно співіснують і віруючі, й атеїсти. Адже головне тут – не релігійність, а мета організації».

Це напевно дуже небезпечно?

Максим:

«Права волонтера – це права звичайної людини, вони точно так само захищені законом. Ти не віддаєшся добровільно в рабство або працюєш, як домашні ельфи з «Гаррі Поттера», експлуатувати тебе ніхто не стане».

Таїс:

«Будь-які проблеми й непорозуміння проговорюються з організаторами і знаходяться компроміси. Але варто все ж бути акуратним – заздалегідь уточнювати всі хвилюючі питання з приводу роботи, локації та безпеки. Якщо їдеш в іншу країну – обов’язково випиши номери консульства, поліції, швидкої і проживають поблизу друзів. Швидше за все, не знадобиться, але краще мати під рукою».

І як же в це все втягнутися?

Максим:

«Просто разок спробуй приєднатися до якогось простого проєкту, а там воно саме тебе затягне. Страшно одному – бери друга, командою працювати набагато простіше.  Батьки не пускають-розпиши для них усі «ЗА «і «проти», поясни, чому для тебе це важливо. Повір, плюсів набереться куди більше. Так, спочатку буде нелегко: будеш помилятися, поки не наберешся досвіду, і близькі можуть тебе не зрозуміти. Але з часом буде тільки легше й цікавіше».

Іра:

«Головне – не шукати собі виправдань. Немає часу? Переконайся, що не витрачаєш його на безглузді заняття. Зрештою, можна і трохи менше спати. Але до крайнощів не доходь: вимотувати себе-погана ідея. Ніде взяти інформацію? Канали в телеграмі, сторінки ГОшек у соцмережах, сарафанне радіо – у 21 столітті потрібно ну дуже постаратися, щоби нічого не знайти. Ні 18? Часто про це можна домовитися з організаторами. Вони візьмуть і неповнолітнього, якщо від тебе дійсно так і віє мотивацією. Загалом, не бійся відповідальності. Будь там, де потрібен, роби щось більше, ніж просто виконувати доручення. Твори, дій. І бережи здоров’я – спи добре й шапку носи взимку!»

Прочитавши статтю та захотівши приєднатися до волонтерської Тусі?

Тоді лови добірку корисних ресурсів:

А ще не пропусти щомісячну добірку можливостей на нашому сайті.

Удачі в нових починаннях!

авторка: Даша Гопцій

 

Вам може сподобатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.