Вірус імунодефіциту людини з’явився аж у далекому 81 році. За цей час ми пройшли шлях від ненависті до ВІЛ позитивним людям до більш толерантного суспільства. Понад 30 років боротьби з епідемією, дискримінацією і стигмою, написання сотень резолюцій, законів, інтервенцій.
Тим не менш, у нашому високотехнологічному, сучасному світі важко фільтрувати факти від необґрунтованих переконань, які швидко стають масово суспільними.
Тому в цій статті ми поговоримо про популярні ВІЛ стереотипи.
ВІЛ не існує
Поняття ВІЛ дисидентства досить поширене. Велика кількість людей заперечують його існування. Але вірус насправді існує, що було доведено французькими вченими Франсуаза Барре-Сінуссі й Люк Монтаньє у 2008 році. Вченим вдалося отримати мікрофотографію вірусів імунодефіциту людини, що повністю заперечує його відсутність.
Джерело: nobelprize.org
Гей рак
Уперше, згадка про хворобу, яку потім визначать як ВІЛ з’явилося в Щотижневому звіті про захворюваність і смертність у Лос Анджелесі за 5 червня 1981 року. Тоді 5 до того здорових геїв звернулися до лікарів із рідкісною інфекцією легенів – Пневмоцистною пневмонією. Крім того, у пацієнтів повністю не працював імунітет і 2 з них померли до моменту публікації звіту.
За лічені дні преса підхопила випадок і протягом короткого терміну Центри США з контролю і профілактики захворювань почали публікувати безрахункову кількість схожих звітів, що свідчать про поширення даної форми пневмонії, опортуністичних інфекцій і рідкісного, агресивного виду раку Саркома Капоші серед гей-ком’юніті в Нью Йорку
Дуже скоро в засобах масової інформації стала циркулювати ідея про те, що «групами ризику», винними в поширенні захворювання, є геї, наркомани, повії. Тим самим поширення СНІДу пов’язувалося в буденній свідомості з покаранням за сексуальну революцію, за порушення норм моралі, за емансипацію жінок. Зрозуміло, що такий образ хвороби породжував безліч соціальних проблем ВІЛ-інфікованих. Але ми не маємо права нікого звинувачувати за його сексуальне життя, особливо якщо згадаємо про те, що зараження ВІЛ найбільш поширене в гетеросексуальних парах. А історія появи вірусу все ще невідома.
Саркома Капоші – це форма раку яка в основному проявляється як захворювання шкіри насправді була супутньою хворобою на тлі відсутності імунної системи. Сама ВІЛ інфекція нічого спільного з раком не має.
Передача вірусу при анальному сексі повинна бути обумовлена відсутністю захисту, наявністю анальних мікротріщин або гемороїдальних вузлів. Таким чином, сексуальна орієнтація не є умовою для трансмісії інфекції, скільки безтурботне, безладне статеве життя.
ВІЛ і СНІД – це різні захворювання
ВІЛ – це вірус, а СНІД – це синдром. СНІДом не можна заразитися, він не передається як вірус. Синдром набутого імунодефіциту настає, коли кількість CD4 лід T-лімфоцитів в 1 мкл крові падає нижче 200 клітин у результаті розвитку інфекції.
ВІЛ можна заразитися при рукостисканні, поцілунку, обійсті, через рушник.
Не можна. Для передачі ВІЛ повинен відбутися контакт із достатньою кількістю крові з наявністю вірусу. У слині людини концентрація вірусу занадто низька для його передачі. Для того, щоби заразитися ВІЛ через поцілунок потрібно випити 3 літри.
Вірус передається трьома шляхами: статевим, контакт із кров’ю, від матері до дитини. Без винятків.
ВІЛ можна отримати через укус тварини
І знову ніа. Якби комарі були носіями ВІЛ інфекції, 90 % населення Землі були б інфіковані ВІЛ. Чому ні? Тому що при укусі тварини кров не впорскується всередину організму. Як на рахунок тих тварин, які впорскують кров/рідини? Вірус імунодефіциту Людини. Відповідь у питанні, як то кажуть. Тваринам не передається.
Люди, які живуть із ВІЛ, живуть не більше 2-3-10-15 років
Людина, що приймає антиретровірусну терапію й не порушує правила її прийому живе стільки ж, скільки і ВІЧ- люди. Тут же відповідь наступному стереотипу.
ВІЛ не лікується
Вірус неможливо вивести з організму, але його можна зупинити, про що часто мало хто знає. Існують ряди препаратів, які блокують клітку вірусу. Це не дозволяє їй знищувати CD4±Т-лімфоцити (клітини імунітету). Таким чином, вірус ніби є, але шкоди не приносить. Наявність лікування робить секс і народження дітей від ВІЛ позитивної людини абсолютно безпечними.
З ВІЛ позитивною людиною не можна спілкуватися/мати відносин
Дивитися пункт вище.
Тестування на ВІЛ платне, АРТ терапія дорога
Тестування на ВІЛ платне тільки в приватних лабораторіях. Загальнодоступне тестування безплатне відповідно до закону. Терапія дійсно дорога, але закупівлі виробляє держава й кожна ВІЛ + людина, яка знає про свій статус і стоїть на обліку в доктора повинна отримувати безплатну терапію.
Ось такі вони, міфи з якими ми частенько стикаємося
Коли я була маленька, теж вірила що комарі передають вірус, тому що хтось мені так сказав. Але є перевірені дослідження, є організації, які займаються інформуванням, так що завжди перевіряй інфу, яку десь почув.
