Фемінітиви. Вони постійно викликаю багато суперечок і нікого не залишають байдужими… «Навіщо ви перекручує мову? Яка різниця, у якому роді говорити? Це неповага до мови»
Мова – це не гора, яку не можна зрушити. Мова розвивається і змінюється. Це інструмент, а не пам’ятник. Він відображає всі зміни, які відбуваються в реальності. З’являються нові винаходи – з’являється й нове слово, але в такому випадку ніхто не говорить про те, що це знущання над мовою. А коли справа доходить до «авторки», виникає безліч питань.
Дуже довгий час у жінок було небагато прав, вони проживали своє життя на кухні, займалися виключно вихованням дітей або виконували малооплачувану роботу (що не скасовує її цінності). Президентами, поетами, міністрами, хірургами, поліцейськими, пілотами, професорами були чоловіки, тому у фемінітівах ніби й не було потреби.
На щастя, сьогодні жінки можуть вступати в університети, вибирати собі професію й розвиватися в ній: знімати фільми, робити складні операції, керувати літаками, літати в космос, отримувати Нобелівські премії і викладати у вузах. Так, у жінок усе ще більше перешкод у кар’єрі, ніж у чоловіків (привіт, гендерні стереотипи й дискримінація), але все ж ситуація змінюється в кращу сторону.
Але не всі це помічають. Все ще існує безліч глибоко вкорінених стереотипів про те, що кращі кухарі-чоловіки (але кухня – це місце жінки), кращі управлінці – чоловіки, усе що найкраще – це тільки чоловіки. І, наприклад, «суспільство не дозріло, щоби голосувати за жінку на президентських виборах» на думку глави однієї держави.
Хтось скаже, що проблема надумана, і головне – наскільки хороший фахівець, а не в якому роді сказано слово. Але різниця є.
Фемінітиви допомагають показати, що докторки, програмістки й космонавтки існують! Фемінітиви допомагають робити жінок видимими!
Чи перекручують фемінітиви мову? Ми вибрали кілька пропозицій, які зустрічаються в ЗМІ:
«Депутат розкритикував міністра за декольте»
«Дитячий садок шукає життєрадісну, активну, позитивну, усміхнену, відповідальну й люблячу вихователя»
«Як живе актор, який через 20 років пішов від дружини-балерини й щасливий зі знаменитим дизайнером»
«Вагітний лікар-акушер почав народжувати, коли приймав чужі пологи»
Тобто уникнення фемінітивів не тільки ускладнює розуміння, але й повністю спотворює сенс, який вкладався спочатку.
Звичайно, для когось подібні слова можуть звучати дивно: усе життя були адвокати й активісти, а з’явилися адвокатки й активістки. Але до форм слів нам потрібно просто звикнути і все. Тим більше фемінітиви – це не якийсь новий винахід. Ми всі ними користуємося. Згадати хоча б вчительку або актрису, і, звичайно, ми ніколи не говоримо «жінка-племінник», а скажемо племінниця, не скажемо «жінка-син», а скажемо дочка.
Швидше за все, через кілька років (або кілька десятків років) ми й не згадаємо, що велися подібні дискусії, а фемінітиви, які сьогодні багатьом ріжуть слух, стануть абсолютно звичними словами.
