Булінг — це серйозна проблема у багатьох школах. Підлітки не тільки переживають знущання від однолітків. Часто вони залишаються зі своїми проблемами на самоті. Вчителі закривають очі на те, що відбувається у класі, а батьки не звертають увагу.
Чому може виникати булінг? Як його позбутися? Відповідають консультантки Teenergizer.
Чому може виникати булінг і як його позбутися?
Відповіла рівна консультантка Олександра Камєнєва:
Існують різні види булінгу. Багато хто стикається з моральним. Це образи, насмішки. Частіше за все, причиною такою поведінки стає бажання самоствердитися, користуючись іншими, відчути силу і вплив, заслужити авторитет. Основними ознаками булінгу є наявність кривдника та жертви, системність, прояв агресії. Вирішення таких ситуацій є завданням, якому варто приділити багато уваги. Якщо булінг відбувається у школі, слід звернутися до викладачів, директора, шкільного психолога. Провести роботу з агресором, жертвою, їхніми батьками. Дуже важливим є проведення уроків, тренінгів на цю тему для великої аудиторії, залучення дітей до виконання різноманітних вправ. Якщо ви страждаєте від цькування, не бійтесь говорити про це і звертатися по допомогу.
Зі мною робили речі, які соромно сказати вголос взагалі. Як наважитися поділитися таким?
Відповіла рівна консультантка Teenergizer Байдикова Олеся:
Поділитись негативним досвідом може бути дуже страшно — і це є абсолютно нормальним, тому в жодному разі не можна змушувати себе відкриватись, якщо ти не відчуваєш внутрішньої готовності й бажання це зробити. Якщо присутній дуже сильний страх і спротив — можливо, ще не час поділитись вразливими моментами минулого. Насильно полегшення не здобудеш.
Спробуй відповісти собі на запитання: «Чи справді я хочу поділитись цим? Що це мені дасть? Що я хочу отримати? Як це змінить мене і моє життя?». Наприклад, поділившись своїм досвідом з іншими, ти можеш відчути особисте полегшення та отримати бажану підтримку від суспільства, від тих, хто мав схожий досвід. Можна надихнути інших і показати, що соромитись нема чого, бо все погане, що трапилось — не ваша провина. Ти не один(на). Будь собі другом, йди за внутрішнім покликом і роби так, як відчуваєш.
Як краще відповідати на висміювання зовнішності, одягу, знань? Як захистити себе?
Відповіла рівна консультантка Teenergizer Лернер Таміла:
Це важко, боляче, нестерпно, інколи хочеться провалитись, щоб побути у спокої. У кожного свої захисні реакції. Краще допомогти собі зрозуміти те, що кожна людина індивідуальна. Задири причепляться за все, навіть коли буде “правильна” відповідь, бо ті, що принижують інших, не сприймають “ні” як відповідь. Ці люди хочуть на себе привернути увагу, принижуючи інших, тому акцентуйте увагу на собі. Будьте впевнені в собі для себе, тоді й з’явиться відповідне оточення, тоді негативні слова будуть пустим відголосом. Будьте собою, бо ви такі, які ви є: розумні, кмітливі, емоційні, емпатійні, яскраві, затемнені, ввічливі, тихі, впевнені. Будь-які. Не існує ідеальних людей, існують ті, які підходять та не підходять одне одному. Це важко, довго, але вартує того. Сяйте для себе!
Різні образливі жарти та жарти, які задавлюють морально — булінг?
Відповіла рівна консультантка Teenergizer Марія Волошина:
Перш за все, звернімося до визначення. Булінг — це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. Булінг може набувати різних форм: це може бути й побиття, і глузування, і ігнорування (недопуск до ігор/вечірок тощо), і цькування в мережі. Тож так, образливі жарти можна вважати булінгом у випадку, якщо ці жарти повторюються регулярно, навіть після розмов і прохання припинити їх, в іншому ж випадку — це радше провокації до конфлікту або спроба ствердитися. У таких випадках головне пам’ятати, що варто сприймати слова людей як інформацію про них, а не на власний рахунок.
Як допомогти дитині, якщо через малу активність з класом до неї чіпляються?
Відповіла рівна консультантка Teenergizer Харченко Аліна:
Тут краще побудувати розмову з двома сторонами — з самою дитиною та колективом, який чіпляє. Спочатку педагогу чи шкільному психологу потрібно обережно поговорити з дитиною. Як вона почувається? Які в неї інтереси? Чи цікавить її щось в школі? Чи спілкується з кимось в класі? Можливо, був з кимось конфлікт? Можливо, їй просто зручніше бути тихою і не активною в силу свого характеру?
Потім має пройти розмова з групою, окремо від дитини. Чим цікавляться в школі? Чи не хочуть позвати з собою “цю” дитину? Чому ні? Важливо провести бесіду з всім класом про важливість поваги, взаємодії в колективі, поговорити про булінг та травлю, покарання за його провокування. Що ж до самої жертви цькування, то слід поговорити з нею про важливість взаємодії в класі, але не змушувати брати участь. Також слід поговорити про кордони й важливість їх збереження, обов’язково наголосити, що дитина не сама, вона завжди може звернутись до викладачів по допомогу, в разі чого. Не мовчати і не терпіти. Якщо, ситуація після буде погіршуватись — потрібно розв’язувати це питання з конкретними “задираками” і конкретно з директором.
Якщо вам потрібна підтримка, ви завжди можете звернутия за безкоштовною психологічною консультаціїєю на сайті teenergizer.org
