Спорт корисно впливає на наш фізичний стан, проте також відіграє важливу роль у підтримці ментального здоров’я. Він знижує рівень гормону стресу та підвищує рівень гормонів щастя, що допомагає нам почуватися спокійніше та розслабленіше.
Дослідження показують, що фізична активність може суттєво покращити настрій та навіть знизити ризик розвитку депресії. Окрім цього, заняття спортом у групах сприяють налагодженню важливих соціальних зв’язків, що є додатковим чинником підтримки психічного здоров’я.
Щоб краще зрозуміти, як спорт впливає на психологічний стан, Чепелєва Анна, активістка Teenergizer, поговорила зі спортсменом Іваном, який поділився власним досвідом.
Іван займається організацією спортивних заходів “Дика гонка” та “Житомирські вертикалі” – це забіги з перешкодами та трейлові забіги, а також розвивається як тренер з ножового бою.
Анна: Який ефект спорт має на твоє ментальне здоров’я?
Іван: Він допомагає дистанціюватися від хвилювань та відпочити від рутини. До того ж спортивна спільнота створює підтримку, і ти почуваєшся частиною чогось більшого. Коли ти тренуєшся у групі, разом долаєш фізичні навантаження, які нагадують життєві труднощі, і це зближує.
Окрім цього, я займаюся бігом – найбільша дистанція, яку подолав, був марафон. Коли я бігаю наодинці я сприймаю це як медитацію та рефлексію, бо маю змогу подумати про власне життя, почуття, емоції не маючи подразників таких, як, наприклад, соціальні мережі. А біг у групі мотивує та дисциплінує.
Анна: Як на тебе впливає час, проведений на природі під час занять спортом?
Іван: На мене дуже позитивно впливає біг та час на природі, адже у місті багато шуму різних типів: машин, реклам, повітряних тривог чи натовпу, який зумовлює тебе до різних думок, що можуть стати тригерами. А на природі навколо присутній заспокійливий зелений колір, навколишнє середовище від тебе ніби нічого не вимагає і ти отримаєш задоволення від краєвидів навколо, бігу та своїх пригод.
Нещодавно я повернувся з походу полонинами, і коли піднявся туди за 5 хвилин після заходу сонця, дивився на помаранчеве небо та морозний світ навколо і відчував себе мавпою, котра намагається знайти гармонію з природою, яка водночас така велична та небезпечна.
Анна: Як організація заходів впливає на тебе?
Іван: Організацією спортивних заходів я почав займатися, адже обожнюю ту підтримку та енергію, котру мені дарує бігове комʼюніті, і мені хотілось розвиватися в цьому. Під час організації я відчував стрес та фізичну втому. Проте, коли я побачив тисячі людей, що біжать, враховуючи 18 військових бригад, задоволення, підтримка та згуртованість гріли моє серце.
Анна: Яку психологічну користь ти бачиш у спортивних змаганнях?
Іван: Найбільший виклик – це боротьба із самим собою. Фізичненавантаження важливе, але психологічна боротьба складніша. Тому спорт вчить дисципліни та вмінню домовлятися із собою. Також це однозначно спілкування із бігунами до та після забігів, коли ми усі разом спілкуємося про спільне захоплення, що нас об’єднує.
Анна: Як ти ставишся до відпочинку?
Іван: Він не менш важливий, ніж самі тренування. Якщо не приділяти уваги якісному відновленню, розвиток сповільнюється. Догляд за собою – як у фізичному, так і у психологічному аспектах – допомагає поповнити ресурси та продовжувати рухатися вперед.
Анна: Як ти ставишся до ідеї, що найважливіше – це не результат, а процес?
Іван: Мені подобається йти спортивний шлях та здобувати проміжні результати. Але важливо розуміти, що таке перемога, шлях та програш. Якщо ти прийшов на тренування та програв у спарингу – я не вважаю це програшем, адже це частина твого шляху, котра робить тебе сильнішим. Якщо ти отримав поразку, після якої здався й припинив розвиватись у певній сфері, то це вже буде програшем.
Також загальний інстайт зі спорту, це те, що аби дізнатись щось, варто самостійно це перевірити, використовуючи усі можливості.
