Перерваний статевий акт (коли партнер виводить пеніс з піхви до еякуляції) — один із найстаріших методів “контрацепції”. Його досі використовують багато пар, часто вважаючи це безпечним способом уникнути вагітності. Але наскільки це справді працює? І чи є в цьому ризики?
У цій статті пояснюємо, як насправді працює перерваний акт і чому він не такий надійний, як може здаватись.
Чому його обирають? Причин може бути багато. Хтось не любить відчуття з презервативом. Хтось вірить у “самоконтроль”. Хтось не хоче або не має доступу до інших методів контрацепції. Але найчастіше — через міф: що якщо немає еякуляції всередині, то все ок.
Що не так із цим методом?
1. Немає гарантії, що сперма не потрапить у піхву.
Навіть до еякуляції з пеніса може виділятись передеякулят (так званий пре-сперма), який іноді містить сперматозоїди. Цього достатньо для настання вагітності.
2. “Контроль” не завжди працює.
Навіть якщо партнер вважає, що все тримає під контролем, людське тіло не завжди передбачуване. Еякуляція може початись раптово, або партнер може не встигнути вивести пеніс вчасно.
3. Це не захищає від інфекцій.
Перерваний акт не дає жодного захисту від ВІЛ та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом. Навіть мінімальний контакт зі слизовими оболонками або рідинами — вже ризик.
4. Це створює постійну тривожність.
Після сексу з перерваним актом часто з’являється хвиля переживань: “а раптом?” Це впливає і на настрій, і на сексуальне життя загалом.
Що говорить статистика?
За даними досліджень, за рік регулярного використання методу перерваного акту завагітніють близько 22 зі 100 жінок. Для порівняння, при використанні презерватива — близько 2–3 з 100, якщо все робити правильно.
Це означає, що метод працює — але не дуже. Але важливо розуміти, що це не надійний спосіб контрацепції, а тим більше — не захист від інфекцій.
Можливо, іноді “зручніше” просто покластися на партнера, ніж купити презерватив. Але відповідальність за своє тіло, здоров’я і спокій — завжди дорожча.
