Коли більшість жінок не виходили з кухні, ці дівчата тримали в руках самий революційний предмет свого часу – фотоапарат.
А почалося все 1863 році в Лондоні, коли молода дівчина, виходячи заміж і залишаючи батьківський дім, у надії чимось зайняти свою матір, подарувала їй камеру. Так, Джулія Маргарет Камерон уперше взяла в руки фотоапарат у віці 48 років і, незважаючи на те, що кар’єра фотохудожника виявилася для Джулії недовгою, залишила свій слід в історії. Як благочестива жінка і друг відомих художників і поетів того часу, Камерон фотографувала великих людей вікторіанської епохи. Зокрема їй позували Томас Карлеїль, Чарльз Дарвін, Альфред Тенісон, для якого фотохудожниця ілюструвала книгу «Королівські ідилії та інші поеми».
Незважаючи на талант художниці, роботи Маргарет були визнані тільки через три чверті століття після її смерті в 1879 році, коли жінка з фотоапаратом перестала бути таким уже рідкісним явищем.
Але Джулія Маргарет Камерон була не єдиною жінкою-фотографом свого часу, і щоби нагадати імена геніальних фотохудожниць, так несправедливо забутих історією, минулого року в Парижі була організована виставка під назвою «Хто боїться жінок-фотографів? 1839-1945». Експозиція складалася з двох частин: перша частина представляла фотографії середини ХІХ століття й до початку ХХ, друга – першої половини ХХ.
Frances Benjamin Johnston (1864-1952), Stairway of the Treasurer’s Residence: Students at Work (The Hampton Institute), 1899-1900
Ці художниці творили в умовах, коли жінка просто була не входила у світ мистецтва, але їхні чуттєві і глибокі фотографії заслуговують визнання й захоплення.