День боротьби за права жінок. День весни і квітів. Просто ще один додатковий вихідний. Сьогодні ставлення до 8 березня в багатьох людей відрізняється кардинально: хтось йде на Марш жінок, а хтось проводить цей день із близькими за святковим столом. Ми запитали підлітків про те, як вони ставляться до цього свята!
Сеня, 16 років
8 березня! Е
ще 3-4 роки тому цей день був для мене днем весни, квітів, поздоровлень усіх жінок, побажань їм любові, квітів і збитків, щоби радувати ними всіх.
У моїй родині цей день був таким же, як і інші. Всі чоловіки дарували квіти жінкам, а я робив листівки на уроках праці в школі для мами й бабусі.
Але моє ставлення до цього дня змінювалося кардинально, коли я втягнувся у фемінізм. І для мене цей день став чимось більшим, ніж день весни, квітів, жіночності й купи інших безглуздих побажань, які звикли чути жінки в цей день…
Насправді, 8 березня – це день солідарності жінок і день боротьби за рівні права, який офіційно відзначається з 1957 року по всьому світу!
Останнім часом цей день я проводжу не за традиціями моєї родини, що здається їм незрозумілим і чимось дурним, підлітковим і бунтарським. Останні два роки я проводжу цей день на Марші жінок. Мій перший досвід на марші назавжди залишиться в моїй пам’яті. Там я познайомився з чудовими людьми, відчув комфорт і безпеку. Я точно знав – там не принизять за мої погляди, орієнтацію або гендерну ідентичність. Ця юрба приймала всіх і ніби з розумінням говорила: «Тут для нас усіх є місце. Ми всі різні, але наші права рівні! Ми всі заслуговуємо любов, турботу й щасливе життя!» І тепер я щороку чекаю цього дня, щоби знову вийти на вулицю й бути собою!
Я безмірно вдячний усім блогерам, організаціям, підприємствам, які просувають і підтримують фемінізм. Як вдячний кожній людині, що виходила на марші ще з 1908 року. Завдяки цьому я зміг зрозуміти, прийняти й полюбити себе. Усе це дається складно, враховуючи нинішній час, побудований на капіталізмі й патріархаті. Але я щиро вірю, що жодна людина, яка присвятила себе цьому, що вийшов на вулицю в цей день із метою підтримати ідею рівності, або людина, яка написала пост в Інстаграмме, не виконав усе це даремно!
Ми всі зможемо бути щасливими й рівними, головне не боятися говорити про це і вимагати того, на що ми всі маємо право!
Алекс, 15 років
в цей день я зазвичай дуже багато репостів роблю з феміністських паблік і профілів, вітаю бабусю й маму, бажаю добитися успіху в кар’єрі й хобі:)
Ще класу із шостого бомблю, коли мене вітають із восьмим березня як із днем Весни й жіночності. Ставлення до свята змінилося, як тільки я усвідомила, наскільки побажання «бути красивою й завжди посміхатися, радувати молоду людину» принизливі. Батьки мене підтримали, мама радіє квітам і цукеркам від учнів, не бачу в цьому нічого поганого. Тато дарує квіти. Дуже сподіваюся, що скоро в школах на Восьме березня будуть читати лекції з історії фемінізму й розповідати про суфражистки, а не дарувати мило з тюльпанами й бажати бути жіночними.
Стефанія, 17 років
Можете кидати в мене каміння, але для мене 8 березня – свято весни. День, коли я остаточно розумію, що похмура зима відступила й настають приємні зміни. Кожній дівчинці хочеться тепла, світла, уваги. Таке свято – відмінний привід порадіти пробудженню і свого роду відродженню разом із природою.
Щодо емансипації та фемінізму цей день для мене має тільки історичне значення. Бути феміністкою – це мати певний спосіб мислення, бачення світу. Відповідно, ти продовжуєш відстоювати свої права й допомагати іншим незважаючи на день і пору року. Добре, що жінки замислювалися про свої права в ХХ столітті, проте це було ще задовго до того, як з’явилося свято. Досить згадати правительок Російської імперії (чомусь Катерина 2 вирішила, що здатна провернути державний переворот) або жіночий султанат у середньовічній Османській імперії (тоді жінки на ціле століття стали з рабинь правительками третини світу).
Зазвичай свято починалося за кілька днів до. У класі завжди організовує солодкий стіл, хлопчики готували подарунки, дарували квіти. Але саме 8 березня завжди доставляло найбільше задоволення. Скільки себе пам’ятаю, тато в цей день приносив три великих букета: для мами, сестри й мене. Я допомагала мамі готувати святковий обід. Потім ми всі разом йшли гуляти, а ввечері дивилися якийсь цікавий фільм. Цього року ми вперше будемо зустрічати свято без нього. Нам як ніколи потрібно більше приводів для радості й підтримка один одного. Так що ми заздалегідь почали готувати подарунки, будувати плани. Зараз розумію, що гроші – далеко не головне в житті і краще не відкладати радість близьких на потім, тому що це «потім» може ніколи не настати.
Я ще не була на марші жінок, але цього року буду волонтерити на забігу Ladies Run від Top Runners. Думаю, це буде захоплююче.
Настя, 16 років
8 березня для мене – це один із кроків уперед для людства (яких ще треба зробити багато, адже це крок до рівності. У цей день думаю зустрітися з подругами (що підтримують мою думку) і поговорити про життя. Спочатку я вважала, що це свято всіх жінок, бо так мені розказували із самого дитинства. Але заглиблюючись більше в тему фемінізму, я зрозуміла, що це за день на справді й чому він став святом.
Мої батьки не відмічають його, бо вважають що жінку потрібно любити більше ніж раз на рік. І це доволі непогане рішення, але вони не розуміють суті цього дня (бо з нього зробили ще один спосіб контролювати жінок). Мені не подобається, що це вважають якимось там святом весни, жінок чи що гірше – жіночності (!). Це день боротьби за жіночі права й рівність, боротьби проти сексизму й гендерної нерівності. А його просто наповнюють сексизмом: жінка має бути така-то, робити так-то, і все обов’язково ніжно й жіночно, а ще в цей день треба обов’язково знайти собі пару, щоби тебе привітали ♀️
Дуже сумно що з дня жіночої боротьби за свої права зробили ще один спосіб контролювати жінок.
Софія, 16 років
Я не відзначаю цей день. Моє ставлення до 8 березня змінилося року півтора тому, коли я стала занурюватися у фемінізм. Мої родичі дарують жіночій половині родини квіти в цей день. Я вважаю, що змінювати сенс свята кардинально не потрібно, саме нового його значення. Нехай усі святкують так, як їм краще, але головне щоб інформація про первісному сенсі була донесена до кожного
Аня, 15 років
Восьме березня для мене означає багато чого, бо воно ще раз нагадує мені про силу жінок і про те, наскільки жіноча стать прекрасна й унікальна. У сім’ї ми ніяк особливо не святкуємо, бо не вважаємо цей день святом. Просто черговий привід для того, щоби зробити невеликий подарунок, який підняв би настрій. Я ніколи не брала участь у марші жінок, але цього року збираюся піти, і мої батьки повністю підтримують мене!
