Незважаючи на те, що татухи вже давно не новина для сучасної молоді, існує величезна кількість помилок і міфів про Малюнки на тілі. Перш ніж ми перейдемо до огляду «сьогодення», буде доречно торкнутися історії тату, яка починається три тисячі років тому.
Ще в доісторичні часи люди навмисно пошкоджували шкіру і вкраплювали у свіжу рану подрібнені барвники. Такий спосіб «прикраси» тіла вважається первісною формою мистецтва. Татуюваннями ж ці візерунки не називали. Сам термін, запозичений від фр. tatouer, з полінезійських мов. На таїтянському слово Tatau ««татау» має ідентичне значення – малюнок на людській шкірі. В англійську мову це слово ввів видатний мандрівник Джеймс Кук. Він вжив його у звіті про подорож навколо світу, опублікованому в 1773 році. Давненько це було, згодні?
Це все загальновідомі факти, які прикольно знати, але які не викликають особливого інтересу до даної теми. Особисто мене завжди заворожували історії пов’язані з ритуальним значенням тату, (їх, так скажемо, «магічна» сила) і, звичайно ж, як знак приналежності до різного роду угруповань, від індіанських племен до злочинних якудзе.
Кілька цікавих фактів:
-
У первісні часи татуювання використовували для позначення племені, до якого належала людина, відлякування злих духів, демонстрації войовничості. Представники племені Діак перед смертю наносили на своє тіло якомога більше татуювань чорного кольору. Вони вірили, що при переході в інше життя татуювання стануть світяться і висвітлять їх шлях у темному царстві.
-
В індіанців було прийнято, наносити на тіло символ того, чого вони хотіли уникнути, а скіфи часто наносили тату із зображенням представників тваринного й рослинного світу.
-
Спочатку в Японії татуювання вважалася привілеєм імператорів, проте пізніше нею стали позначатися представники злочинного світу. Члени злочинного угруповання Якудза мають дуже велику кількість татуювань, однак, вони не можуть виставляти свої татуювання на показ у суспільстві. Їх тату відрізняються неймовірною яскравістю і красою. При вступі в злочинне угруповання нового члена, йому дається ім’я Тварини, Зображення якого згодом наноситься на груди або спину.
-
Варто відзначити, що в багатьох релігіях досить негативно ставляться до татуювань. В іудаїзмі, наприклад, це сприймається як язичницька практика ідолопоклонництва. У християнстві не існує соборних канонів, що забороняють татуювання, проте ставлення до неї є вкрай негативним. Найчастіше заборону на татуювання обґрунтовують Біблією («заради померлого не робіть нарізів на тілі Вашому й не наколюйте на собі письмен. Я Господь (Бог ваш)».
Що ж стосується країн пострадянського простору, історія тату бере свій початок у 20 столітті. Перші татуювання з’являються в матросів, запозичена в іноземних колег. Як масове явище татуювання не існувало до моменту народження кримінальних структур. Саме тому в наших стилях тату синонімами татуювання можуть служити слова-вихідці з кримінального сленгу: «портак», «портачка», «масть». Власне звідси і звичка в сучасної молоді називати неякісне тату «партаком», адже найперші малюнки наносилися на тіло вручну й це явно були не ті круті пейзажі, які ми спостерігаємо сьогодні. Варто відзначити, що спочатку це іменувалося «наколкою», а не татуюванням, адже малюнок/знак/символ наколювали за допомогою голки, чорнило й чиїхось умілих рук. Зараз же цей процес виконується за допомогою механічної машинки, що набагато простіше, швидше й безболісніше.
Трохи про міфи. Не дивлячись на сучасні технології й щоденні інновації в нанесенні тату, існують деякі стереотипи, що канули в лету ще десяток років тому, але в які охоче вірять усі противники тату-мистецтва. Мої улюблені – історії про гепатит, СНІД і шкірні інфекції. Хочу засмутити всіх моралістів і ласих на паніку людей: у звичайному житті ймовірність зустрінеться з одним із перерахованих захворювань набагато вище, ніж у стерильних умовах тату салону. Робота будь-якого майстра – його жива реклама, і жодна розсудлива людина не стане робити щось, що може відштовхнути клієнта і відключити «сарафанне радіо». У вартість послуг майстра входить витрата на ОДНОРАЗОВІ голки, обробку й перев’язку. І, до речі, упаковка з інструментом розкривається при вас. Тату машинка й поверхня, де відбувається процедура нанесення, обмотується харчовою плівкою, щоб уникнути зайвих ризиків. Ніхто не стане брати на себе відповідальність заразити вас будь-яким захворюванням. Після процедури вам розкажуть, як правильно доглядати за раною, що робити можна й потрібно, а чого не можна. Люди, які бояться неприємних відчуттів, можуть попросити майстра знеболити місце нанесення малюнка спеціальним засобом.
І трохи про бюджет заходу. Хороший майстер бере від 1000 до 2000 грн за годину/півтори роботи. Мінімальна вартість завжди 600-800 грн за тату, це зазвичай розмір сірникової коробки. Великі роботи б’ються декількома сеансами, так як обсяг і «травматичність» процедури не дозволяють майстру вкластися в один ваш візит. Робота над так званим «рукавом» (масштаб татуювання від зап’ястя до плеча) займає близько 6-8 сеансів, у залежності від стилю в якому працює майстер (вартість договірна, варіюється від 12 до 16 тис.гривень).
Не бійтеся вступити до лав татуйованих людей, тут не кусаються (хіба що ціни). Буду вірити, що ця стаття допоможе позбутися вам надуманих страхів і стереотипів. І як людина з парочкою партаків на тілі волаю вас до розсудливості: не пошкодуйте, але пошкодуйте своє тіло. Кольорових снів вам і якісних чорнила! До зустрічі в тату-салоні.
Авторка: Аліса Коцар
