Заціни, ми вже 12 000 консультацій провели

Еволюція, яку ми можемо побачити на власні очі

Обновлено

Сьогодні ви зможете наочно простежити еволюцію організму на прикладі власного тіла. Зараз ви дізнаєтеся 5 дивних речей, які залишилися в нашому організмі.

Про що мова?

За останні 200 тисяч років людина сильно зробила крок уперед, якщо ми говоримо про еволюцію. Навіть незважаючи на те, що ми дуже сильно схожі на своїх предків, сучасна людина відрізняється за багатьма фізичними та анатомічними особливостями. Це доводять рудиментарні органи, які розкидані по всьому організму людини.
У нашому тілі залишилася купа непотрібного, це залишилося в нас від еволюції, ось тільки навіщо це нам?
Еволюція – неакуратний, неконтрольований процес. Придивіться ближче до свого тіла і ви побачите будівельне сміття, яке так ніхто й не викинув на смітник.

 Непотрібні речі, які все ще є в нашому тілі.

Ви вмієте ворушити вухами? Якщо так, то ви володієте навичкою, якої позбавлені 85 % населення землі. Це відбувається завдяки активним рудиментарним м’язам. Крім можливості вразити друзів, користі від них ніякої. Така безглуздість була не завжди. Наші предки дійсно мали вуха, здатні рухатися для відстеження джерела звуку. Така функція була дуже корисна особливо ссавцям із поганим оглядом місцевості.  Не дивлячись на те, що ця функція продовжує передаватися людям, ми майже втратили її. По-перше, ми навчилися добре вертіти головою й шиєю, а по-друге, ми навчилися жити в колективі. І вуха, стали в основному потрібні щоби чути крики про допомогу.
Від еволюції, у нашому тілі залишилося купа непотрібних рудиментів. Наприклад, Копач. Він колись був хвостом. Так, трикутна кістка, яка утворена зростанням 4-5 хребців ззаду, колись була хвостом. Задовго до того, як ми стали ходити на ногах, ми пересувалися як мавпи і хвіст служив нам для підтримки рівноваги, а також для передачі соціальних сигналів. Зараз у ньому вже немає ніякої необхідності, проте, людський ембріон має хвостовим відростком, який нерідко зберігається. Приблизно 1 з 50 тисяч немовлят народжується з хвостиком, яким може бути легко видалений без будь-яких наслідків для організму.
Мене дійсно дивує наскільки ж у нас багато залишилося тварини. Придивіться до свого ока, до тієї рожеватої штуковини, яка знаходиться ближче до носа. Так, у нас було третє повіку. Так-так, як у рептилій. Та сама штука називається миготливою перепонкою, таке напівпрозоре століття, яким користуються птиці, рептилії, земноводні, риби й деякі ссавці. Якщо хочете своїми очима побачити миготливу перепонку в дії, то придивіться до кішки або собаки. Вона в них є, тільки на половину робоча, яка прикриває око уві сні, щоби захистити його від потрапляючого світла. Що стосується нас, людей, звичайно ж, це не найкращий залишок, який у нас є, але, ні до чого вже зараз не придатний. Наскільки давно з’явилася ця перепонка в ході еволюції невідомо, але коли ми востаннє могли нею керувати, вона допомагала виходити засохлою сер з очей вранці, ось і все, це вся її функція.
Що там ще? Зуби мудрості та апендикс.  Якщо вони ще при вас, можете вважати, що вам «пощастило». У вас 7 % шанс розвитку апендициту під час вашого життя і 85 % шанс у міру одного «прорізання» зуба мудрості. Мало того, що без них можна жити, без них краще жити.
Але чому вони присутні?
Судячи з усього, обидві ці штуки – просто залишене нам еволюцією; це з нами ще з тієї епохи, коли ми харчувалися листям і ще не встигли перейти на м’ясну їжу. Ваші зуби мудрості починають різатися й запалятися тому, що у вас більше не вистачає для них місця. А місця немає тому, що вони росли тільки в ранніх людей, щелепи яких були набагато ширшими, ніж нинішні наші, які добре підходили для пережовування жорстких рослин. Перемелювання листя (на відміну від м’якого м' яса) важка праця, і його треба розподіляти за більшою кількістю зубів, особливо тому, що цю зелень потрібно було поїдати у величезній кількості, щоби насититися.
Що стосується апендиксу: найбільш усталена версія говорить те, що колись він допомагав перетравлювати всі ці листя та іншу зелень. Апендикс – продовження сліпої кишки, мішкоподібного органу, який у травоїдних набагато більший, ніж м’ясоїдних. Той самий мішок допомагає розкладати неймовірну кількість целюлози, яку їдять травоїдні. У наш час, нам не дуже потрібна ні сліпа кишка, ні тим більше додатковий відросток для її розтягнення, тому апендикс з’явився і став рудиментарним органом.
Й останнє, що буде на сьогодні, ще один рудиментарний орган, який присутній у більшості з нас. Можете навіть провести досвід: покладіть свою руку долонею вгору й зімкніть разом мізинець і великий палець, а потім злегка підніміть їх вгору. Якщо ви побачили зв’язку на комі, значить у вас є рудиментарний м' яз у передпліччі. Вона називається довгим долонним м’язом (лат. palmris longus).
Якщо м’яз відсутній на одній або обох руках, ви входите до 10-15 % населення у якої він відсутній.
Але не варто переживати, якщо ви її не виявили. У сучасному житті вона марна. Дослідження показали, що довгий долонний м’яз не має ніякого ефекту на силу руки людини. Виявляється, ці м’язові волокна відповідають у тварин за випуск кігтів! Також вона присутня біля всіх приматів і підсилює хватку при стрибку з дерева на дерево. Зрозуміло, що людині це тепер ні до чого.

Не варто забувати.

І все ж, у кожному з нас є звір. І разом ми – тварини. Але ті, хто насправді зміг зрозуміти хто вони такі й навіщо вони тут, ті, кого по-справжньому можна назвати людиною, на них і тримається весь світ, будьте ж людьми.

Вам может понравиться

Leave a Reply

Your email address will not be published.