Заціни, ми вже 12 000 консультацій провели

AIDS2018: погляд зсередини

Обновлено

Як людина, яка не була на AIDS2018, я дозволю собі сказати страшну річ: на Конференції було багато речей цікавіше ВІЛу. Звідки я це знаю? У мене було багато оповідачок, активісток Тінера і волонтерок Amsterdam Youth Forth, яких я просила поділитися враженнями після участі в Міжнародній конференції зі СНІДу. І що ви думаєте, інформація про ВІЛ займала всього 1.8 % кожної розповіді. Чим же тоді займалися хлопці? Що їх вразило? І про що для них Конференція AIDS2018? Будемо розбиратися в цьому матеріалі.

Активістка Тінера Ангеліна говорить:

«AIDS2018-це коли між роботою, навчанням і чиллом на пляжиках вибирати не доводиться. Задля волонтер це дуже крута можливість не тільки підтягнути англійську і знайти потрібні для роботи контакти, а й дізнатися море нової інформації про ВІЛ (навіть якщо ти в темі вже давно). На будь – який смак і колір: Глобальна село, на якій була вічна безперервна тусовка: організації найрізноманітніших напрямків показували результати своєї роботи, а Показати є що, плюс музика, двіж і наклеечки-любов у плоті. Пленарні засідання з відповідями, кожен із яких доводив, що тема ВІЛ важлива й багатогранна. Лаунжова преконференція від Amsterdam Youth Force, на якій можна було в більш спокійній обстановці відвідати найрізноманітніші сесії й налаштуватися на подальшу тижневу роботу, щоби потім пірнути у вихор основної конференції. А все це на тлі дивного Амстердама, з усіма його музеями, вуличками й поїздами в інші міста, до яких їхати, як до Броварів (боже, спасибі за Заантворд). Це точно коштувало недоспаних ночей і 4 днів на автобусі «боже, не спасибі за люксавто ком)».

Потрібно ввести вас у курс справи. Перед Конференцією були відібрані 35 волонтерів з України і всі вони дружно поїхали на Конференцію AIDS2018 від AYF. В Амстері хлопці розселилися в хостелі, вдень працювали на благо світової спільноти, що бореться з епідемією ВІЛ/СНІДу, а ввечері тусувалися в прекрасному місті. 

Волонтерка Поліна розповіла, як дізналася про можливість поїхати на Конференцію і про свої враження від волонтерства:

«Я щаслива, що одного разу, гортаючи стрічку Інстаграма, натрапила на формочку волонтера від Тінерів! Мене ще і взяли самої останньої, уже перед самим виїздом. Коли мені написала Ліана (координаторка волонтерів), я спочатку навіть не повірила, а потім стрибала по дому від радості. Голландія відразу здивувала мене кількістю велосипедів і красою кожного будинку, усе і скрізь лежить так, ніби рука майстра-естета подбала про все наперед. На конфренції я виконувала різну роботу: розносила смузі (Ліана назвала мене кращим фандрайзером), допомагала організаторам станції «Вагіна», де всі фотографувалися біля великої картонної Вагіни, читали міфи про менструацію й обговорювали це зі мною. Також я була фасилітатором на воркшопах, йшла на марші рівності й робила ще багато різних дрібниць. Між роботою на конференції ми каталися по Голландії, побували в маленьких містечках (Харлем, Утрехт, Гауда, Зандвурт), купалися в Північному морі, ходили по виставках і музеях (я навіть побачила «дівчину з перловою сережкою»!) і просто відпочивали, попиваючи каву в кафешках. «Дозволь собі загубитися в цьому місті», – одного разу почула я. Думаю, так і потрібно робити в Амстердамі!»

«Поліна, а чому ВІЛ? Адже, погодься, Міжнародна конференція зі СНІДу досить специфічний захід, чи виправдалися твої очікування?» – питаю я.

«З темою ВІЛ я знайома давно, сама задавалася багатьма питаннями, намагалася знайти відповіді в Інтернеті. Так я знайшла Teenergizer. Я пам’ятаю, як уперше познайомилася з Яною Панфіловою: вона попросила в мене каву, попереджаючи про свою ВІЛ + статус, на що я відповіла: «Ок, пий», і пригостила своєю кавою. Так ми руйнуємо міфи, на Youth cafe навіть були символічні стаканчики».

Формат Конференції мені дуже сподобався. Кожен міг знайти те, що йому цікаво. Я б сказала, що це як великий фестиваль на тему здоров’я і прав людини.

Активістка Тінера і волонтерака в одній особі Юля згадує:

«Якось увечері в останні дні перед виїздом Ангеліна дістала укулеле. Ми мріяли про цю поїздку майже пів року, готувалися до останнього дня, буквально: вночі перед автобусом я роздруковувала останні банери в цілодобовому принт-центрі. Речі збиралися вже вранці, було все одно, що брати із собою, головне – ми їдемо! Ангел того вечора награвала просту мелодію й ми почали імпровізуючи підспівувати «про вулиці Амстердама». Нашу пісеньку теж узяли із собою в дорогу. І ось ми вже в Гаазі складаємо куплети в компанії інших волонтерів по дорозі до моря. Це була моя перша конференція, перша поїздка з Тінером, перший досвід волонтерства на такій глобальній події. Найбільша міжнародна конференція з питань ВІЛ / СНІДу, 20 000 учасників з усього світу зі своїм унікальним досвідом та історіями! Для когось із команди це був перший раз за кордоном. Життя в хостелі нагадувало сквот, разом прокидалися й засипали, збиралися щовечора на балконі, щоби спочилити після робочого дня, поспілкуватися з іноземцями. Всі знали, що ми приїхали на конференцію. Усе місто стояло на вухах: плакати в метро й на вокзалі, трамваї із символікою AIDS18. Жахливо приємно, просто гуляючи по вулиці, зустрічати людей із конференції. В цілому весь Global Village нагадував величезний Networking-тусовку активістів, місце, де було очевидно, що організатори приділили соціальній стороні віча особливу увагу.

Дивно, скільки проблем попутно актуалізує ця Конференція: представники ЛГБТ і секс-працівники, люди вживають наркотики, тема сексуальної освіти.

Амстердам дійсно вільне місто, вільне озвучувати будь-яку проблему, ставити будь-яке питання й шукати на нього відповідь. Вагон інсайдерських історій, любов і ненависть до велосипедів, каналів і вінтажних магазинів. Пару розбитих тарілок у хостелі, поламаний туалет у музеї Ван Гога, сонячні окуляри, забуті на кавоварці в передпокої. Може, ще повернемося?».

Юля взяла участь у створенні унікальної фотовиставки, що показує зворотний бік життя активістів.

«Я обожнюю портрети. Люблю плівку і випадкові кадри. Так вийшло, що мені запропонували зробити проєкт про активістів району ВЕЦА. Кожна людина-окрема зустріч, прогулянка по Києву, швидкоплинна фотографія. Я фотографувала й паралельно дізнавалася особисту історію людини. Виставка проходила в самому епіцентрі Youth Village, поруч із місцем нашого волонтерства.

Насправді, дуже важко сказати, що крутіше – бути делегатом Teenergizer на Конференції або волонтерити в команді Amsterdam Youth Force. Обидва досвіду коласальні, але вся справа в команді. Щодня ти отримуєш різні завдання від готування вафель до кураторства поп-арт музею. Але чи отримаєш ти кайф від своєї справи залежить виключно від ставлення до нього і, звичайно ж, від компанії».

Віка теж вирушила на Конференцію як представниця Teenergizer і волонтерка від Amsterdam Youth Force. Вона розповідає про активності, у які вона була задіяна:

«Я вперше була спікеркою на Преконференції. На сесії із сексуального й репродуктивного здоров’я та прав молоді з груп ризику. З колегами з Y-Peer, Dance4Life та інших організацій ми поділилися досвідом і складнощами, з якими стикаємося в процесі нашої роботи. Говорили про те, що рівень сексуальної та репродуктивної освіти не просто низький, а такого зовсім немає, адже вчителі не говорять вголос слово «СЕКС». Це ж табу. Про те, що держава в Україні не особливо зацікавлена в просуванні секс-освіти в школах.

Напевно, найбільше мені запам’яталося волонтерство на Преконференції і Global Village від Amsterdam Youth Force.

На глобальній селі AIDS 2018 з тінерівською командою ми підготували супергеройську фотозону, де зробили купу кумедних фоточок із людьми й законнектілісь із різними організаціями.

І навіть встигли побувати на радіо, щоби розповісти трохи про себе й поділитися враженнями про волонтерство на AIDS 2018.

Точно не забуду те, як ми з Ангеліною і Юлею заблукали в метро, а потім блукали по Амстердаму в надії зарядити телефон і вчасно дістатися до хостелу, щоби ввечері знову сісти на затишному балкончику з ліхтариками, розмовляти, сміятися, пити чайочок і слухати гру на укулеле й гітарі.

Загалом, я дуже рада, що провела частину свого літа саме так. Активно, насичено і весело. Це було не просто звичайне волонтерство або подорож».

Але самий насичений графік на Конференції був у нашої яни: зустрічі з людьми, які приймають рішення, представниками молодіжних організацій і громадянським сектором; виступи на тему Життя з ВІЛ, мотивуючі розмови з молоддю й багато іншого. Вона каже:

«Ця конференція була нетворкінгом із тисячами людей. Мене дуже порадувало, що вперше за всю історію Конференції так багато говорили про молодих людей. Це дуже добре, тому що протягом наступних двох років фокус у сфері охорони здоров’я буде на молоді. Також, було приємно, що окрема увага приділялася регіону Східної Європи та Центральної Азії, а це означає, що ми чекаємо залучення інвестицій у країни ВЕЦА».

Я запитала у Яни, що важливого сталося на Конференції:

«1) Я дізналася, що вже через рік буде терапія від ВІЛ, яку можна буде колоти в м’яз раз на місяць. Тема з прихильністю повністю відпаде!

2) Зустріч, на якій зібралися міністри з усього регіону. На цій зустрічі був встановлений діалог із цивільним сектором і урядом, ми сказали про свої потреби прям в обличчя міністрам. На жаль, ніхто з них не говорив про підлітків, як про пріоритет. Тому у своєму виступі перед міністрами я говорила про потребу залучати молодих людей до процесів прийняття рішень і про те, що ми гідні бути рівними партнерами в питаннях, які безпосередньо нас стосуються.

3) Для мене дуже цінно було ознайомитися з досвідом інших молодіжних організацій. Нарешті я зрозуміла, що пора нам виходити з вакуумної сфери ВІЛ-сервісу. Якщо хочемо реально просувати наші ідеї й реально зупинити ВІЛ: пора б нам співпрацювати з бізнесом або з модою».

Ще додам, що Яна виступала на пленарному засіданні AIDS2018 і розповіла 4 історії молодих людей, які живуть із ВІЛ, кожна з яких ілюструє проблему, з якою стикаються ВІЛ-позитивні хлопці. Прочитайте цей мотивуючий розповідь. 

А всі історії активіст і волонтер не вмістити в матеріал, але спілкуючись із хлопцями, я зрозуміла одне: Конференція AIDS2018 зачіпає величезний спектр питань, деякі з яких навіть і не асоціюються з ВІЛ. Тому навіть для волонтер, далеких від ВІЛ-сервісу, це був класний досвід соціальної роботи. Ну а для наших активістів особливо цінно було поділитися своєю діяльністю перед своїми молодими колегами й надихнеться їх досвідом.

Вам может понравиться

Leave a Reply

Your email address will not be published.