Заціни, ми вже 12 000 консультацій провели

«Б’є – значить не любить, любить – не б’є»

Обновлено

Сьогодні День боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок . Майже 20 років тому ООН запропонувала урядам, міжнародним організаціям та неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми. У посланні Генерального секретаря зазначається:

«Насильство щодо жінок заподіює невимовні страждання, горе сім’ям, від якого страждають і старий, і молодший, і доводить громади до зубожіння. Воно не дозволяє жінкам використовувати всі свої потенційні можливості, обмежує економічне зростання й підриває розвиток».

За наказом Домініканського диктатора Рафаеля Трухільо були по-звірячому вбиті три політичні активістки-сестри Мірабаль.

Трохи статистики

Статистика, опублікована інформаційним агентством «УНІАН», показує, що в Україні щорічно 600 жінок гинуть від домашнього насильства, лише 10 % з 1 млн жінок, які піддаються насильству, вирішуються розповісти про це.

За словами Анастасії Дєєвої, заступника міністра внутрішніх справ України з питань європейської інтеграції, кожен день поліція фіксує348 фактів домашнього насильства, і в 70-80 % випадків його жертвами стають жінки.

Розрахунки, проведені Інститутом демографії та соціальних досліджень на замовлення Фонду народонаселення ООН, говорять про те, що щорічно 1,1 млн українок стикаються з фізичною й сексуальною агресією в сім’ї. І більшість із них мовчать.

«в поліцію звертаються тільки 10-15 % постраждалих»,– стверджує Катерина Левченко, президент Міжнародного правозахисного центру Ла Страда-Україна.

Так, за даними Українського інституту соціальних досліджень,лише 27 % жінок вважають образи проявом насильства й тільки 32 % подібним чином оцінюють Приниження. Для 49 % респонденток насильство – це побої, а 56 % згодні вважати насильством згвалтування.

Після офіційної частини постараємося трохи покопатися в самому понятті «насильство». Виділяють два основні види насильства: психологічне і фізичне.

«Та ти бачила себе, машинка ти посудомийна?»

Психологічне насильство, також емоційне й моральне насильство – це форма насильства, яка може призводити до психологічної травми, у тому числі тривожності, депресії та посттравматичного стресового розладу. Цей вид зустрічається в ситуаціях дисбалансу влади, наприклад при цькуванні, зокрема на робочому місці, і в насильстві над дітьми. (спасибі, wikipedia.com)

Моральне насильство проявляється по-різному: це може бути вербальна агресія (образи), домінантна поведінка (обмеження свободи, наприклад, спілкування з друзями), прояви ревнощів (звинувачення, образи туди ж). Так само емоційним насильством вважається поведінка, яка підриває самооцінку й самоповагу (применшення здібностей людини, постійна критика, образи), погрози фізичного/сексуального насильства, погрози заподіяти шкоду самому собі (самогубство), вбивство вихованців, знищення особистих речей.

Психологічне насильство, на відміну від сексуального і фізичного – це тривалий процес. На жаль, цей тип насильства не розуміється більшістю як саме насильство. Відбувається підміна понять, ми уникаємо слова «насильство» і воліємо говорити «виховання», «звичайна сварка», «він/вона допомогти намагалася».

З цим ось усім активно бореться фемінізм – вчить відстоювати свої права і протистояти насильству.

«Б’є – значить любить»

Фізичне насильство – навмисне застосування фізичної сили або влади, дійсне або у вигляді загрози, спрямоване проти себе, проти іншої особи, групи осіб або громади, результатом якого є (або є високий ступінь ймовірності цього) тілесні ушкодження, смерть, психологічна травма, відхилення в розвитку або різного роду збиток (ще раз спасибі, wikipedia.com).

При згадці домашнього насильства в багатьох виникає асоціація з такою картиною: п’є батько, безробітна мати, діти-двієчники. Начебто самі обставини підштовхують, але правда в тому, що ні. Це лише стереотип, адже незалежно від соціального статусу, матеріального становища, квартирних умов і оцінок у школі, насильства в сім’ї піддаються мільйони жінок, маленьких і дорослих. Побої та інші прояви насильства, у тому числі й сексуальне насильство (у нас недавно вийшла стаття про це до речі) порушують права людини і виправдати їх неможливо.

Боротися з даною проблемою можна й потрібно, хоча б на рівні свого будинку або школи, тому, якщо хтось із твоїх друзів або сам ти зштовхнутися з цією проблемою-звернися за допомогою.

Куди можна звернутися за допомогою?

  • Поліція: 102
  • Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда Україна». На сьогоднішній день на базі центру працюють дві національні гарячі лінії: Національна гаряча лінія для дітей: 0 800 500 225 або 772 з мобільного;
    Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 386 з мобільного
  • Линия помощи «Парасолька від насильства»: (044) 456-78-50 (пн-пт 15.00-19.00)
  • Жіночий кризовий центр: (044) 241 85 63
  • Київський міський центр соціально-психологічної допомоги: (044) 566-15-48
  • Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: (044) 458-27-67 (пн-пт 9.00-18.00)
  • Киевский городской центр семьи «Родинний дім»:  (063) 392-91-93, (067) 776-62-65 (пн-чт 9.00-18.00; пт 9.00-16.45)
  • Київський міський центр по роботі з жінками: (044) 489-44-48

Авторка: Поліна Геращенко

Illustrations: Dina Goldstein 

 

 

Вам может понравиться

Leave a Reply

Your email address will not be published.