Заціни, ми вже 12 000 консультацій провели

Складно про просте: як спілкуються люди

Обновлено

Незважаючи на величезний «бум» інтернету, соціальних мереж, та й у принципі, можливості вчитися/працювати віддалено і фактично не комунікувати з людьми, ми все одно залишаємося людьми, соціальними істотами.

Можливо, комусь ці слова здадуться дивними, але мені, людині, здатному й навіть бажаючому залишатися без нових знайомств, та й без маси спілкування, у цей час живеться досить комфортно.

Проте. Але всі ми розуміємо, що без розвинених здібностей спілкування з людьми та організації діяльності фактично неможливо досягти успіху. Як тільки ти починаєш рости, розвиватися в будь-якій сфері, тут же потрібно домовлятися особисто, вміти співпрацювати, знаходити підхід до людини. Чесно, я здогадувалася, що результати методики КОС-2 будуть низькими, але щоби настільки. Так, я не відчуваю бажання 24/7 спілкуватися, жартувати, вибудовувати нові соціальні кола й активно взаємодіяти. Але, природно, роблю це, так як інакше просто неможливо. Мені досить складно сходитися з людьми, думати, наскільки я можу довіряти, та й у принципі, чи варті ці відносини моїх зусиль.

Моє коло друзів – це люди з молодшого шкільного віку, тобто колишні однокласники й батьки. Мій спосіб життя, ще з віку маленької дитини був таким (природно, за моїм бажанням), що мені не доводилося постійно контактувати з людьми. Точніше, це все було лише поверхневе спілкування, не рахуючи пари близьких друзів. Тим більше середовище фізиків / математиків, викладачі такого ж складу розуму, які мали схожі точки зору в цьому питанні, мали сильний вплив на мене й у майбутньому послужили прикладом для наслідування. Але, коли вступаєш у доросле життя, усвідомлюєш потребу в сильних організаторських і комунікативних здібностях. І тут же розумієш свою програшну позицію.

Ні факультет психології, за моїм наївним припущенням, ні робота адміністратором моїх справжніх потреб, пріоритетів і бажань не змінюють. Але все одно в моєму розумінні формується певна картина розвитку цих здібностей. І я, як людина, яка швидше схильна до кардинальних заходів, просто перемістила себе в інше середовище, як ви вже зрозуміли. Так як твердо вірю в практично ідентичність людини своєму оточенню.

    Мені подобається думка Б. Г. Ананьєва про розвиток комунікативних здібностей за допомогою «нерівномірності змін і гетерохронності (різночасності) фаз розвитку психічних функцій». Це означає, що цей процес представляється, з одного боку, рівномірним і фазовим, що визначається як віковими періодами людини, так і етапами професіоналізації; з іншого боку, окремі психічні функції проявляють підвищену активність у своєму розвитку в різні періоди життєвого і професійного шляху. Так, розвиток комунікативної сфери особистості є найбільш успішним у студентському віці, коли певні комунікативні передумови вже сформовані, закладена база для повноцінного розвитку, але в той же час існує потенціал для їх подальшого поліпшення і вдосконалення.

    Розвитку комунікативних здібностей, на думку Є.В. Кукуєва, відбувається одночасно з розвитком мотивів вступу людей у спілкування:

  1. Ситуаційно-проблемні – коли, грубо кажучи, без втручання інших ти не вирішиш свою проблему;
  2. Матеріальні -твої навички комунікації певним чином будуть винагороджені;
  3. Соціальні – ти сам хочеш мати широкий і різноманітний коло спілкування;
  4. Професійні – тобі платять за «спілкування» у своїй професії (ті ж самі адміністратори, психологи, адвокати і тд);
  5. Духовні – ти хочеш зробити власний апгрейд і стати на рівень вище, тому прокачуєш свої слабкі сторони.

Тому, досить логічно, що чим більше ситуацій, що вимагають спілкування й певних навичок, при будь-яких можливих мотивах, тим вище ймовірність розвитку цієї сфери.

    І так, проблема сформульована, мета є, план для втілення бажань теж, залишилося зрозуміти, коли потрібний рівень навички буде досягнутий. Тобто своя особиста «планка». Добре, якщо вона буде досить конкретизована. І вже з розвинених комунікативних здібностей і бажання бути активним, ініціатором, виходять розвинені організаторські здібності. Так як комунікація-це те саме фундаменту. І одне без іншого тут створюють картину невмілого художника. «Організатор без комунікативних навичок буде швидше диктатором, суворим наглядачем, він буде відмінним виробничим механізмом, але через низький розвитку комунікативних навичок йому буде важко будувати взаємини з людьми, а активний комунікатор без організаторських здібностей, буде швидше таким собі базікою, від нього ми побачимо мало практичної користі, але така людина буде душею компанії, зможе легко вибудовувати міжособистісні взаємини.»

Авторка: Олена Лозовська

Вам может понравиться

Leave a Reply

Your email address will not be published.