Прокинься, друже. Вилізь зі свого ліжка, зроби зарядку, почисти зуби, випий кави й почни жити. Без шлейфу минулих невдач; без жалю, що твердо тримає тебе за плече й шепче, що не варто вкотре пробувати щось змінити, бо все одно не вийде. Ти вже стільки разів обіцяв собі прокинутись рано, займатись спортом, більше читати, бути продуктивним і постійно зривався. Та це не страшно. Знаєш легенду про те, що 9999 разів лампа не запалювалась і лише на 10000 вона почала працювати? Може тобі варто постійно старатись, і ти станеш тим, ким хочеш? Задумайся: кожен раз, коли ти зриваєшся, ти відкриваєш нову сторону себе. Ти постійно вчишся!
Відкрий очі. Глянь на цей прекрасний світ. Хіба він не чудо? Я знаю наперед усе, що ти мені хочеш сказати про горя й біди цього світу. Люди, які грубо кажучи лузери, постійно виправдовуються тим, що у світі все жахливо, і вони й так нічого не зможуть змінити, тому немає сенсу і старатись. Та знаєш через що ці біди? Через самих людей. Бо люди, що населяють нашу прекрасну планету глибоко нещасні. Хіба щасливим хочеться вбивати, починати війни чи робити теракти? Та чхати їм на це все, вони просто хочуть дихати на повні груди, і від їхнього подиху в серцях інших розквітають пахучі букети доброти й любові. Вони надихають. То що заважає тобі стати таким самим? Надихати інших, робити інших та себе кращими?
Задумайся, якщо ти будеш щасливим, то ти вже зміниш цей світ. Своєю посмішкою, яка когось розвеселить або врятує, зарядить енергією, чи ба, може закохає.
Щастя – доволі абстрактне поняття. «Неможливо постійно бути щасливим»– скажете ви мені. А я відповім: «Ні, можливо!». Бо для мене щастя – це коли ти розумієш себе і свої потреби. Коли ти приймаєш ситуації такими, якими вони є, і не звинувачуєш усіх навколо. Відчуваєш інших. Любиш себе, любиш людей. Іншими словами, постійне щастя – це гармонія.
Пам’ятаю, мене спитали, яка в мене мрія на даний момент. Я відповіла, що жити в гармонії із собою, хоча тоді толком і не розуміла, що це означає. Зараз зрозуміла, зараз я так живу. Напевно, саме це мені допомагає бачити щось хороше навіть у поганих речах. Й останнє, але дуже важливе. Для мене гармонії не існує без пізнання чогось нового.
Прошу тебе, пізнавай цей світ, як маленька дитина, що потрапила у величезний супермаркет. Вона прагне побувати всюди, спробувати все на смак і доторк, хай навіть це може бути небезпечним. Це маленьке тільце має віру в себе і власні сили. Воно не боїться перешкод і впевнене у власній правоті. Стань цією дитиною.
Я вірю в тебе. Я вірю, що ти все зможеш. Перший крок найважчий, та я буду поряд. Якщо ти впадеш, то помилуйся на хвильку зірками і знову вставай. Я подам руку, будь впевнений. Просто встань із ліжка, почисти зуби, випий кави й почни свою подорож у нове життя, яке ти ліпиш сам, мов фігурку з пластиліну в дитсадку. І якщо постараєшся, то фігурка ця вдасться. Головне мати достатньо сили, щоби почати. Маленька порада, зліпити фігурку, як і життя, буде набагато легше якщо додати трішки тепла.
Розплющ очі. Почни жить.
Автор тексту: Віта Панащук
