Напевно ви не раз бачили прикріплену до одягу червону стрічку. Що ж це? Стильний аксесуар? Спосіб проявити свою індивідуальність? Змова? Сьогодні у вас є унікальний шанс усе дізнатися!
Червона стрічка – міжнародний символ боротьби з ВІЛ/СНІДом, який використовується як серйозними хлопцями на кшталт ООН, так і 12-річними дітьми на уроках ОБЖ. Почалося все у квітні 1991 року як артпроєкт американського художника Фрєнка Мура, який прожив із ВІЛ понад 20 років.
Однак подібна традиція жила в американському суспільстві й до цього: 1959 року була опублікована книга, у якій описувалася історія засудженого до в’язниці американця. Як символ того, що близькі чекають його повернення, він попросив їх пов’язати на яблуні в саду білі стрічки. Історія стала досить відомою в 60-ті роки серед релігійних організацій, які продовжували використовувати цю символіку. Пізніше, уже жовті, стрічки згадувалися як символи вірності при багатьох історичних подіях: наприклад, після Вотернгейтського скандалу дружина одного із затриманих пов’язала стрічку на ґанку, щоби показати, що чекає його повернення. Після початку війни в Перській затоці 1991 року жовті стрічки стали символізувати надію на повернення американських солдатів. І саме тоді завдяки Фрєнку Муру вони знайшли нове значення.
«Visual AIDS» – асоціація художників, яка у 80-х роках об’єднала ВІЛ-позитивних людей мистецтва й діє понині. У рекламній листівці вони вказували наступне: «Відріжте червону стрічку 6 сантиметрів довжиною, потім згорніть у верхній частині у формі перевернутої V». Використовуйте англійську кишеню, щоби прикріпити її до одягу». У цей час проблема ВІЛ/СНІДу стала неймовірно актуальною, але її все ще намагалися не помічати. Ось чому Мур вирішив використовувати символ стрічки – щоби показати, що крім війни в Перській затоці є ще одна війна тут і зараз – боротьба з ВІЛ-епідемією. Колір стрічки поміняли на червоний, як кров – одна з рідин, у якій міститься вірус.
У листопаді 1991 року на концерті, присвяченому пам’яті Фредді Мерк’юрі, у Британії червону стрічку прикріпили 70 тисяч шанувальників музиканта. Те саме зробило дві третини присутніх на врученні премії «Оскар» у 1992 році. І всі номінанти та учасники на церемонії вручення нагород «Tony Awards» у 2000 році. Після цього червоні стрічки стали все частіше й частіше з’являтися на подібних заходах, нагадуючи про проблему. Художники домоглися своєї мети – вони були почуті.
Ідея виявилася настільки вдалою, що стрічки стали використовувати і в інших кампаніях: жовта – символ боротьби з гепатитом С, рожева – з раком грудей, бузкова – проти насильства над жінками, райдужна – боротьби за права ЛГБТ.
Червона стрічка – це не просто шматочок тканини. Це символ солідарності мільйонів людей, яких об’єднала одна проблема. Це символ пам’яті про тих, хто втратив життя через СНІД. Надії, що рішення знайдеться. Протесту проти невігластва. Це символ того, що мовчання розбите.
