Які перші асоціації у вас викликає країна Нідерланди? Легалізована проституція? Всюдисущі велосипеди? «Легкі» наркотики?
У цій статті мені б хотілося розповісти і, може навіть, спростувати деякі стереотипи про останній – про «легких» наркотиках.
Так було не завжди. Щоб не особливо вдаватися в історію Конституції Нідерландів, але чітко зрозуміти з чого це все почалося, потрібно знати 4 головні події, які вплинули на прийняття цього Закону:
- Перший закон, що стосується пом’якшення переслідування за використання марихуани, був прийнятий в 1919 році.
- У 1953 році у зв’язку з виросли споживанням даного продукту закон знову запекли (до 4 років позбавлення волі)
- А ось 1970 рік став поворотним для всіх любителів попихтіти. Відсутність серйозних інцидентів на Роттердамському опен-Ейрі при вільній наявності марихуани переконало уряд, по суті, закрити очі на це питання.
- З 1971 року уряд виводять зі сфери кримінального права вживання та зберігання невеликої кількості продуктів із конопель і розглядають поширення продуктів із конопель як проступок , а не злочин.
Дійсно, як такого закону, що «можна все і скрізь» – немає. По суті, усе, крім вживання з 18 років, є нелегальним. Але голландці-винахідливий народ, саме тому в кожному законі є як мінімум одна лазівка, яку уряд зазвичай спускає з рук. Наприклад, закон, який мене неймовірно смішить і навіть дивує, говорить-курити марихуану в громадських місцях (так, і на вулицях теж) заборонено. Але якщо сказати несподівано виплив полісмену, що підпалили ви це справа в себе вдома, який «воооон там, даааа, за рогом», і просто вийшли на вулицю, щоби долучиться до природи, вас відпустять, навіть не зажадавши документи.
Інший цікавий закон стосується вирощування. Якщо ви не знімаєте квартиру (так як найчастіше заборона на ВИРОЩУВАННЯ прописаний у контракті), ви маєте право вирощувати до 3 невеликих рослин у себе вдома по мед. показаннями. Знайомий мого друга якийсь час мав проблеми зі сном, що дуже позначалося на його роботі. Його відправили до лікаря, який і виписав довідку й рецепт на канабіс. Через деякий час цей самий знайомий почав кликати до себе друзів, які аж надто часто приходили з подарунками різних видів, і пригощати своїм. А так як довідка в нього була, рослин було не більше 3, та і грошей він за це не брав, називав він це добродушністю.
Але незважаючи на всі вищезгадані й багато інших лазівки в законах, наркотики є наркотики, саме томуна всіх кофешопахі подібних закладах висить сувора вивіска 18+, а на вході перевіряють документи. Якщо тобі немає 18ти, і тобі не пощастило або навпаки пощастило народитися в сім’ї, яка володіє власним кофешопом, де пакетики з усім потрібним знаходяться в легкому доступі, як сталося в мого знайомого, то навряд чи тобі щось перепаде.
При всьому цьому, відсоток громадян Нідерландів у віці від 15 до 64, які вживали канабіс хоча б раз у житті, дорівнює 24,1 %, тоді як у середньому по Європі в тій же віковій групі він становить 25,8 %. Саме тому, коли на інтернаціональних тусовках піднімається питання правильності Закону, голландці завжди порівнюють це із сухим законом 1920ИХ років у США, коли відсоток людей, які використовували Заборонений товар виріс мало не вдвічі.
У висновку мені хочеться сказати, що поняття «легких» наркотиків не існує. Стереотипи, які неусвідомлено створювалися туристами, які побували тільки в центрі Амстердама, повинні бути спростовані більш відкритими до різного досвіду туристами. Тому, навіть є ви загорілися бажанням поповнити списки наркотуристів, сходіть на виставку в класний музей, погуляйте по місту (можна не тільки по Амстердаму), а тільки потім йдіть диміти. Таким чином, і ваш тріп буде яскравіше, і плюсик в список корисних справ для саморозвитку забезпечений.
P.S. Важкі наркотики в Нідерландах заборонені, але якщо ви раптом опинитеся на голландському фестивалі, особливо музичному, і вирішите купити на вулиці якісь прикольні таблетоси, у вас буде можливість віднести це в Спеціальний намет, де вміст таблетки зможуть протестувати на якість і вручити вам назад. Таким чином, уряд Нідерландів допомагає уникати небажаних смертей, інцидентів і бед-трипов, знову ж називаючи це проступком.
Авторка: Ліза Коломієць
