Міфи про психічне здоров’я заважають нам належним чином піклуватися про себе. А ще вони лежать в основі формування стигми – упередженого ставлення до людей, які мають розлади або проблеми, пов’язані з психічним здоров’ям. Тому важливо розвінчувати міфи навколо цієї теми – і найкраще для цього слухати й читати особисті історії, а також аналізувати факти. Ми підібрали факти, що стосуються десяти поширених міфів щодо психічного здоров’я.
міф перший
розлади психічного здоров’я трапляються рідко.
ФАКТ: Кожна четверта людина може зіткнутися з психічним захворюванням протягом життя. Це відбувається по ряду причин: хронічні стреси, травматичні події, важкі умови розвитку в дитинстві, органічні порушення мозку та інше. Тому, швидше за все, серед ваших знайомих теж є люди, які вже пережили або саме зараз долають певний розлад психічного здоров’я.
Міф другий
Я нічого не можу зробити для людини з психічним розладом.
ФАКТ: Ви можете зробити багато речей для рідних, друзів і колег із психічними розладами, щоби їх підтримати, зокрема:
- Бути поруч і уважно слухати
- Ставити запитання
- Цікавитися, що людина робить, щоби поліпшити свій стан
- Змістовно проводити час разом
- Заохочувати їх звернення за професійною допомогою.
Міф третій
Люди з психічними розладами не можуть працювати.
ФАКТ: Психічні захворювання бувають різними за інтенсивністю й частотою загострень і мають неоднаковий вплив на життя, у тому числі – професійне. Тому люди з розладами психічного здоров’я часто досить успішні в роботі. Більшість поширених психічних розладів не заважають людині виконувати свої професійні функції, хоча й можуть впливати на продуктивність і ефективність праці. Людина може піклуватися про себе, відвідувати психолога, психотерапевта, приймати ліки, що поліпшують стан, і при цьому реалізовувати себе в кар’єрі й соціумі, ні в чому не поступаючись колегам без розладів.
Міф четвертий
У дітей не буває психічних розладів, або вони проходять самі – діти їх переростають.
ФАКТ: На жаль, діти також мають складнощі з психічним здоров’ям. Так само, як і дорослі, вони можуть зіткнутися з депресією, фобіями або посттравматичним стресовим розладом. Окремі захворювання є типовими для певних вікових груп, такі як розлад дефіциту уваги або гіперактивності в ранньому дитинстві, або так звані «підліткові розлади», розвиток яких найчастіше збігається з пубертатом. Своєчасна допомога здатна привести до повного відновлення або істотно зменшити симптоми й поліпшити життя дитини. Разом із тим слід пам’ятати, що багато поведінкові та емоційні прояви є віковою нормою й не свідчать про будь-якому розладі. Основна рекомендація фахівців: бути уважними до будь-яких проявів, які провокують сильний стрес, не проходять із часом і створюють проблеми в різних сферах дитячого життя – відпочинок і дозвілля, спілкування з однолітками, навчання і т. д.
Міф п’ятий
Психічні розлади зустрічаються тільки в емоційних людей зі слабким характером.
ФАКТ: Ризик психічних розладів жодним чином не залежить від сили людського характеру. Також не йдеться про особисту відповідальність або стовідсоткову гарантію уникнути розладів поведінки. Зіткнутися з проблемами психічного здоров’я може кожен. Звичайно, особисті якості можуть впливати на те, як людина сприймає розлад, як йде по шляху відновлення, а також на його готовність приймати підтримку і виконувати рекомендації фахівців. У будь-якому випадку, людина з психічним розладом потребує соціальної підтримки та якісної допомоги.
Міф шостий
Психічний розлад – це назавжди.
ФАКТ: Деякі психічні розлади дійсно мають хронічний перебіг і час від часу загострюються. Інші ж можна вилікувати. Так чи інакше, більшість людей із психічними розладами здатні відновитися і вести щасливе повноцінне життя. Згідно з визначенням ВООЗ, психічне здоров’я – це стан благополуччя, у якому людина здатна реалізовувати свій потенціал, долати щоденні стреси, ефективно і плідно працювати й робити внесок у життя своєї спільноти. Незалежно від наявності психічного розладу, людина може підтримувати хороший рівень психічного здоров’я завдяки психотерапії та медикаментозному лікуванню – реалізовувати себе і приносити користь суспільству.
Міф сьомий
Люди з психічними розладами непередбачувані й можуть вдаватися до насильства.
ФАКТ: Більшість людей із проблемами психічного здоров’я, включаючи тих, хто мають психотичні стани або розлади, не жорстокі в поведінці. Більш ймовірно, що люди з психічними розладами самі можуть стати жертвами насильства, ніж застосувати насильство щодо інших.
Міф восьмий
З депресією можна впоратися самостійно – потрібно лише взяти себе в руки і відігнати погані думки.
ФАКТ: Депресивний розлад – це складне захворювання, впоратися з яким без професійної допомоги досить важко. Лікування депресії може вимагати як психотерапевтичної, так і медикаментозної підтримки. При важкій і середній тяжкості депресії лікар-психіатр може призначати антидепресанти. Не потрібно цього боятися – це цілком ефективна й поширена практика.
Міф дев’ятий
Під впливом медичних препаратів для лікування психічних розладів людина не може приймати рішення.
ФАКТ: Здатність приймати рішення в більшості не залежить від дії медикаментів. Більшість ліків не впливають на здатність приймати рішення, їх завдання – знизити симптоми й поліпшити якість життя людини. Якщо препарат підібраний правильно і при постійному спостереженні лікаря, стан пацієнта в більшості випадків значно поліпшується.
Міф десятий
Психічні розлади передаються генетично.
ФАКТ: Говорити про спадкову природу розладів некоректно. Людина цілком може успадкувати певні генетичні маркери, які можуть свідчити про ймовірність розвитку розладу. Але це не означає, що воно обов’язково буде. Важливими факторами у виникненні психічних розладів є-вплив зовнішнього середовища, наявність хронічних стресів і травмуючих подій. Тому не можна стверджувати, що психічні розлади виникають тільки тому, що людина їх успадкувала.
Джерело: MH4U
