Зазвичай ми схильні повністю вірити у те, що «говорять» нам наші думки, та ще дозволяємо їм надмірно керувати нашими діями та виборами. Це відбувається тому, що ми пропускаємо той факт, що ми самі думаємо про ці думки.
Більшість із нас живе з постійним потоком внутрішніх заяв, критики та наказів, що проходять у нашій голові. Але у нас є вибір: ми не повинні дозволяти їм визначати нас або наші дні. Так каже дослідник психології Стівен Хейз. Сьогодні ми поділимося вправами, які допоможуть вам краще контролювати нав’язливі думки.
Деякі з цих вправ можуть здатися дивними, навіть безглуздими. Хоча б спробуйте!
Якщо ми навчимося думати про свій внутрішній голос як про радника, а не як про диктатора, це може принести нам велику користь. Ми починаємо усвідомлювати, що наш розум сам по собі не є поганим чи шкідливим, якщо ми не дозволяємо йому жорстко диктувати нашу поведінку.
Не слухайте свій розум навмисно
Встаньте і візьміть у роки телефон, книгу чи інший предмет, і почніть повільно ходити по кімнаті, читаючи наступне речення вголос кілька разів: «Я не можу ходити по цій кімнаті».
Продовжуйте ходити. Повільно, але чітко повторіть це речення під час руху принаймні п’ять-шість разів. «Я не можу ходити по цій кімнаті». Тепер ви можете знову сісти.
Навіть найменша демонстрація того, що влада розуму над вами є ілюзією, може дати вам значно більше свободи робити інші важчі та серйозні речі. Ви можете легко включити це у своє життя як звичайну практику.
Дайте ім’я своєму розуму та вислухайте його
Виберіть будь-яке ім’я, яке вам подобається — підійде навіть «Містер Розум» або «Пані Розум». Тепер привітайтеся зі своїм розумом, використовуючи його нове ім’я, ніби вас знайомлять із ним на вечірці.
Коли ми слухаємо іншу людину, ми вирішуємо, чи погоджуємося ми з тим, що вона говорить, чи ні. З нашим внутрішнім же голосом ми зазвичай не відчуваємо, що у нас є ця можливість. Здається, що ми не маємо права сперечатися самі з собою. Спробуйте зробити це, звертаючись до свого розуму як до окремої особистості.
Цінуйте те, що ваш розум намагається вам допомоги
Коли наступного разу ви помітите, що ваш розум починає знову підкидати нав’язливі думки, дайте йому відповідь: «Дякую за цю думку. Справді — дякую». Ви можете додати: «Я справді розумію, що ти намагаєшся бути корисним, тому дякую вам за це. Але я впорався з цим сам/а». Скажіть це вголос, якщо ви на самоті, або подумки, якщо ви поруч з іншими.
Проспівайте свої негативні думки
Цей метод ефективний, коли у вас є якісь дуже важкі думки. Перетворіть вашу важку думку на речення та спробуйте проспівати її. Підійде будь-яка мелодія, і не турбуйтеся про формулювання, свій голос чи римування. Просто повторіть свою думку під ту мелодію, яку ви виберете. Експериментуйте з різними мелодіями або співайте їх швидко чи повільно.
Носіть важку думку з собою
Запишіть критичну думку, що повторюється, на маленькому аркуші паперу. Закінчивши писати, підніміть аркуш і подивіться на нього так, ніби це дорогоцінна й крихка сторінка старовинного рукопису. Ці слова – відлуння вашої історії.
Навіть якщо ця думка болісна, запитайте себе, чи готові ви вшанувати цю історію, вирішивши носити цей аркуш паперу з собою. Якщо ви можете відповісти «так», покладіть його в кишеню, гаманець або сумку. Протягом декількох днів час від часу погладьте свій гаманець чи сумку, щоб визнати, що це частина вашої подорожі.
