Зазвичай ми чуємо про відео та ігри на телефоні негатив, проте саме вони стали для деяких підлітків тим, що рятувало та допомагало відірватися і від новин, і від звуків за вікном. Зараз, після початку повномасштабного вторгнення, підлітки знаходять спокій саме тоді, коли занурюються в інші світи.
Звісно, якщо проводити за іграми дуже багато часу, це може вплинути на ментальне здоров’я негативно. Дослідження показують, що надмірне захоплення іграми може призвести до депресії чи погіршити симптоми тривоги. Тому не забувайте: що занадто, то не здорово. Але чи варто демонізувати ігри, покладаючи на них відповідальність за всі проблеми?
Ми запитали у підлітків, як ігри допомогли їм переживати важкі моменти, і ось, що вони нам розповіли:
«24 лютого я разом з мамою поїхав з дому, і з того моменту я кожного дня грав по пів доби. Це допомагало мені втекти від новин про війну.
Вмикаючи гру на максимальну гучність, я не чув вибухів, і просто тікав у світ ігор. Десь через тиждень я вже звикся з думками про війну, але продовжував грати.
Перший місяць я грав в Shadow Warrior, Bioshock та Elden ring. Всі вони допомагали мені відволіктись, але не приносили задоволення від процесу гри. У квітні я почав проходити серію ігор «Відьмак», паралельно читаючи книги Анджея Сапковсього. В момент, коли я запустив першого Відьмака, я забув про всі проблеми, про війну, про те що я в чужій країні з чужими людьми. Я просто поринув у світ Неверленду з головою. Відеоігри врятували мене від щоденної рефлексії з приводу війни, можливо, навіть від депресії».
«Як людина, яка не любить горор та скрімерні ігри, знаходжу своє заспокоєння, граючи в одну цікаву гру, Фазмофобію, разом зі своєю дівчиною та нашими спільними друзями. Є щось заспокійливе в тому аби лякатись привидів, а не ракет».
«Я завантажила Genshin Impact у березні. Навіть не знаю як знайшла пам’ять на своєму телефоні ахах, тому що раніше не виходило. Я граю і по сьогоднішній день. Мені знадобився час, щоб розібратися, як працюють механіки персонажів, ігровий сленг.
Думки були зайняті Геншином, так і відволікалася, тому що там в мене з’являлись цілі, я йшла до них, бо в реальному житті світ просто рухнув, нічого робити не могла.
В цій грі можна дійсно надовго залипати, особливо на перших рангах».
«Нещодавно знову мала дуже погане самопочуття і просто почала грати. Грала постійно, тільки відволікалась на сон і навчання, час від часу щось робила вдома, бо пояснити рідним, що моє психологічне становище взагалі не в дусі, важко. Взагалі ігри почали мене відволікати з самого дитинства, коли батьки сваряться і я жила дитиною, але без дитинства, ігри ставали всім».
