“3 роки тому у мене була спроба самогубства. 8 зупинок серця за 7 хвилин, 7 днів в комі та передозування пігулками”.
Це слова Валерії, яка в 16 років пережила те, що, на жаль, не переживають багато підлітків. Ви вже ніколи не почуєте їхні історії з перших вуст. Ви ніколи не дізнаєтеся, який біль вони переживали. Ви також не почуєте голоси й тих підлітків, які прямо зараз проживають важкі моменти. Їм можна допомогти прямо зараз. Але суспільству байдуже. Їхніми проблемами ніхто не цікавиться.
Вони в тіні й не знають, де знайти підтримку. Ще гірше — вони не знають, що взагалі на неї заслуговують.
Сором, невпевненість, страх. Чи це ті почуття, які мають відчувати підлітки, коли потребують підтримки? Вони бачать як суспільство засуджує тих, хто публічно розповідає про свій біль. Вони чують історії, як психолог розповів батькам усе після приватної терапії. Вони знають, що їхні ЛГБТ+ друзі зіштовхувались з гомофобією в лікарнях.
В Teenergizer ми намагаємося повернути довіру до психологічної підтримки. Ми не тільки створюємо безпечний простір, де підлітки можуть вільно ділитися своїми переживаннями, але й даємо їм голос.
Ми хочемо поділитися двома історіями наших активісток, Валерії та Любові, які не тільки пережили складні життєві ситуації й отримали підтримку в Teenergizer, але й наважилися про це розповісти публічно та надихнути інших не соромитися власного досвіду.
Історія Валерії: “Лікарі та медсестри, які мали забезпечувати моє психічне благополуччя, дивилися на мене зі зневагою”
Валерія, яка пережила спробу суїциду, замість підтримки стикнулася з осудом від лікарів, як і багато підлітків до неї.
“Тоді я потрапила у токсикологічне відділення, туди, куди зазвичай потрапляють підлітки, що хотіли себе вбити таким самим чином як і я. І наче б то лікарі вже бачили багато таких історії за багато років практики з такими підлітками як я, і вони мали б підтримати мене, але вони тільки звинувачували мене.
Кожного разу хтось з лікарів хотів мені розповісти, яка я егоїстична дитина, що не подумала про своїх батьків і про своє оточення яке переймалось за мене. Лікарі, які б мали допомогти мені вийти з цієї ситуації робили гірше”.
Ми підтримали дівчину у найскладніший момент, допомогли знайти професіоналів та були поруч. Сьогодні Валерія — активістка Teenergizer. Вона привертає увагу до проблем підлітків на міжнародних форумах та виступає на заходах, присвячених молоді. Вона сміливо та відкрито ділиться своєю історією:
“Якщо підлітки та молоді люди не можуть розраховувати на те, що нас приймуть спеціалісти з питань здоров’я та будуть себе поводити без дискримінації незалежно від віку чи того, як ми визначаємо свій гендер та орієнтацію, то вони не будуть шукати у них підтримки”.
Історія Любові: “Мене намагались зламати, розтоптати, принизити мої цінності”
Історія Любові розпочалась, коли їй було 16 років. Вона закохалася у хлопця, якому на той момент було 23:
“І зараз я б вже сказала, що це був перший ред флег, але тоді мене це чомусь не злякало. Навпаки, я подумала, що я зможу стати більш самостійною, дорослою та набратися від нього багатьом речам, бо він здавався мені дуже самореалізованим, досвідченим і взагалі дуже класною людиною”.
Ці стосунки принесли їй багато переживань, але у дівчини вистачило сил піти з них. Попри біль, вона вирішила поділитися своїм досвідом:
“Я хочу розказувати про любов до себе, про здорові стосунки, без ризику інфікування на ВІЛ, про прапорці нездорових стосунків, про стосунки з самою собою та про любов до себе. Також я хочу наголошувати на тому, що звертатись за допомогою до спеціалістів — це не соромно”.
Сьогодні Любов — частина команди Teenergizer. Вона проводить тренінги та стажування для підлітків, бере активну участь у заходах та розповідає свою історію.
Анонімні психологічні консультації, які надає Teenergizer, не можуть, на жаль, вилікувати тяжкі стани, але вони можуть стати поштовхом та першим кроком до розв’язання проблеми.
Вони дають надію та посилюють довіру до психологічної допомоги загалом. Публічне ж привернення уваги до психологічних проблем також стає важливим прикладом того, що всі переживають складний досвід і немає нічого постидного в тому, щоб ним ділитися!
