У історичних джерелах, літературі та в архівах засобах масової інформації, а також судових архівах можна знайти немало описів сексуальних стосунків між дорослим та дитиною.
За українським законодавством дитина – це особа віком до 18 років, тобто до повноліття, якщо відповідно до закону, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. Проте скільки б таких прикладів не було, як би вони не оцінювалися в ту чи іншу епоху в різних суспільствах, для сучасної цивілізації вони не є нормою, а сексуальні дії чи навіть розбещення дорослої людини по відношенню до особи, що не досягла встановленого законодавством віку згоди – є кримінальним правопорушенням, що завжди тягне за собою гострий суспільний осуд.
Водночас, сексуальні чи навіть сексуалізовані стосунки між залежною особою (особливо неповнолітньою) та особою, на яку покладено обов’язок піклування (батьки, опікуни, вчителі, викладачі, тренери, медичний персонал, особи що супроводжують в подорожах тощо) не лише засуджуються суспільством, тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність таких осіб, але в разі наявності ознак використання залежного стану чи маніпуляцій для примусу чи зваблювання кваліфікуються більшістю національних законодавств як зґвалтування, а відтак тягнуть за собою кримінальне покарання, а в багатьох державах також довічне внесення винної особи в реєстр схильних до сексуального насилля.
Невідомо, наскільки повною чи взагалі правдивою є нещодавно розтиражована у соціальних мережах через українське телебачення історія про вчителя та ученицю, що завагітніла від нього, але реакція та хід обговоренням «вагітної у 16» вказує на незрілість доволі великих прошарків українського суспільства та правове невігластво формально освічених людей.
На превеликий жаль, навіть у ХХІ столітті у світі існують такі варварські традиції і (не)культурні явища, коли віддають до шлюбу, а по суті – в сексуальне рабство, навіть малолітніх (тобто дітей, які не досягли 14 років). Проте більшість цивілізованих держав все ж таки регулюють і вік згоди на секс, і вік, з якого особа може укласти шлюб. При цьому варто зауважити, що вік згоди в України становить 16 років.
Людство усвідомлено покладає надії на майбутні покоління, і кожне старше покоління очікує від молодшого покоління поступу вперед, що діти дбатимуть про батьків та їхню комфортну старість. А тому дитинство охороняється державою, створюються умови для навчання і всебічного розвитку дітей, правоохоронні органи сприяють убезпеченню дітей від посягань на їхні права та статеву недоторканість. І злочини на сексуальному ґрунті щодо дітей справедливо вважаються одними з найогидніших та найнебезпечніших. Адже давно встановлено, що дитина має досягнути певного не лише фізичного, а й інтелектуального, емоційного та соціального рівня розвитку: такого що дозволить всесторонньо сформованій особистості вступати у статеві відносини, будувати стосунки і створювати сім’ю – без шкоди для себе та її потенційних дітей.
З чого насправді почалась та історія з дівчиною та вчителем не має великого значення. Прикро, але здається, що батькам (опікунам) дівчини було байдуже до своєї дитини, водночас сама дівчина не мала сміливості чи просто необхідного розуміння важливості довірливого спілкування з рідними або іншими дорослими.
У підлітковому віці легко наразити себе на психологічні чи навіть фізичні травми та хвороби, від яких потім можна оговтуватись все життя. Тому навіть якщо батьки не хочуть чути про проблеми дітей, не мають часу, або не достатньо уважні, суспільство та держава беруть на себе зобов’язання через уповноважених осіб (педагоги, соціальні та медичні служби, поліція та інші правоохоронні органи, правозахисні інституції тощо) захистити дитину від насильства, зокрема сексуалізованого.
В процесі статевого дозрівання молода людина повинна також приділити увагу для самоосвіти, зокрема і в питаннях гендеру та сексуальності. На прикладі «Вагітної в 16» треба усвідомлювати, що сексуальний потяг до дорослих, або навіть ті відчуття, що можуть здаватися закоханістю у вчителя, тренера тощо може мати кілька причин, зокрема і тих, які мають доволі далеке відношення до справжнього кохання: єдиний з дорослих, хто уважно вас слухає, бо це його робота, легко може бути сприйнятий за «споріднену душу»; звичайні для більшості підлітків гормональні зміни чи навіть розлади, пов’язані з розвитком організму, бажання будь-що довести собі та оточенню готовність до «дорослого життя» тощо.
Всі ці тимчасові явища не повинні ні зламати ваше життя, ні завдати вам травми.
Тим більше такі періоди тимчасової слабкості, через які проходить кожен без винятку підліток, не повинні зробити вас легкою жертвою зловмисника.
Пам’ятайте, що будь-які дії сексуального характеру з особою до 16 років в Україні є злочином. Це стосується не лише безпосередньо сексуального акту з проникненням, але й пестощі, поцілунки, дотики до інтимних частин тіла, еротичні розмови, спільний перегляд порно чи пропозиція такого перегляду, прохання поділитися інтимними фото вашого тіла тощо.
Також варто не забувати, що зловмисник, який чи яка усвідомлює скоєння злочину, може йти на різні маніпуляції, хитрість, виманювання інформації, яку згодом може використати у своїх цілях, зокрема і для подальшого шантажу чи залякування, маніпулювання вашою волею. Тому учні повинні це чітко розуміти і при перших ознаках таких чи подібних дій вчителя чи вчительки, інших співробітників школи, медичного персоналу та інших дорослих, повідомляти батьків (опікунів), звертатися до психолога, адміністрації, соціальних служб та правоохоронних органів, що можуть надати відповідну допомогу і проконсультувати.
Не бійтеся і не відкладайте вирішення проблем, які вас турбують навіть тоді, коли ви не до кінця впевнені, чи це вже проблема, чи вам тільки здається. Якщо вам навіть і «здається», що якісь дії будь-якого дорослого ставлять під загрозу вашу статеву недоторканість, звертайтеся до будь-кого з вищеперерахованих осіб, які зобов’язані вам допомогти розібратися та бути у безпеці і почуватися безпечно.
Водночас не варто навіть жартома фліртувати з дорослими, вдаватися до двозначних дій, що можуть бути потрактуванні, як зваблення; тим більше не потрібно ображатися на вчителя, налаштовуватись агресивно, якщо така ваша поведінка матиме зауваження осіб, що вас опікають або осуд інших дорослих.
Та слід пам’ятати: не існує такої поведінки дитини, яка б хоч якось виправдовувала сексуальні дії дорослого щодо неї.
Окремо пам’ятайте: справжній педагог (вчитель, ментор, тренер тощо) ніколи не дозволить собі неоднозначних висловів, натяків сексуального характеру, не запропонує сам/сама і відмовить вам у пестощах чи поцілунку.
У вас з особами, обов’язком яких є опіка та піклування щодо вас, різні соціальні ролі. В межах школи стосунки учнів з педагогами та персоналом можливі виключно в рамках навчально-виховного процесу, і повністю та категорично виключають будь-які інтимніші стосунки, зокрема і сексуальні.
Водночас, ваше життя протікає не лише в стінах школи, тому ви маєте обов’язок перед собою та своїм майбутнім, своїм фізичним та психічним здоров’ям, і повинні дбати про свою безпеку та вдаватися до негайного захисту в разі загроз.
Автор статті: Юрій Самсон, вчитель вищої категорії, адвокат
