Заціни, ми вже 12 000 консультацій провели

# Однаізтрех: Моя історія насильства

Обновлено

За даними ООН кожна третя жінка у світі стає жертвою насильства. Наш спецпроект # Однаізтрех, як і багато інших, покликаний заявити про проблему насильства над жінками. Більше про проєкт тут.

Ми розповімо історії трьох дівчат, вони – кожна третя. Їх ви бачите на вулицях, з ними вчитеся і дружите. Саме тому говорити про це важливо. 

У насильства багато осіб. Незабаром після свого 18-річчя і я познайомилася з одним із його проявів.

Мені було 17, я вступила до університету, прекрасно вчилася і мріяла про великі кар’єрні звершення. Ми познайомилися на його день народження, я просто вирішила привітати, тому що часто його бачила на спільних потокових парах. Ми почали спілкуватися, пізніше – зустрічатися. Я була шалено закохана. Після першого сексу почуття заграли новими фарбами. Стало ще більше ніжності, турботи, пристрасті.

В один момент це все змінилося. Постійні закиди, мої постійні звіти про те, з ким і де я провела день «стали причиною» його відмови займатися зі мною любов’ю. Причини були різні, але досить класичні «у мене болить голова», «давай не сьогодні». Я, звичайна закохана дівчинка, почала шукати недоліки і проблеми, звичайно ж, у собі. Його уїдливі жарти з приводу моєї фігури загнали в кут. Два місяці я шукала в собі тисячу й один недолік. Я закрилася в собі, ніякого інтиму, ненависть до себе й до кожного нанометра свого тіла.
Він скучив через нескладний спосіб задовольнити себе й після двох місяців, усе нібито стало на свої місця. Але тільки в його уяві. Соромлячись себе, свого тіла й бажання, я не могла займатися сексом із ним при світлі, я не знімала футболку й бюстгальтер.

Секс став лише його способом задовольнити себе й лягти поруч. Ймовірно, я й не коштувала того, щоб отримати задоволення теж.

Потім була моя поїздка закордон, яка змінила абсолютно все. Я вибрала особистий розвиток, а не страждання поруч із ним. Я поїхала, просто поставила перед фактом і поїхала. Наші відносини перейшли в режим відносин на відстані. Постійні дзвінки, які завжди починалися невинно, закінчувалися питаннями про події тижневої давно. Для чого? І просто щоби перевірити й підловити мене на брехні, якої не було. Так, ходила в бар із новими друзями, святкувала з ними Хеллоуїн у клубі до самого світанку. Мені було 19 років, коли жити, якщо не в той момент?

Кожен раз дзвінки ставали все важче, було все більше підозр і ревнощів із його боку. Останньою краплею в моєму космічному океані терпіння був момент, коли, говорячи по телефону він почав із кимось листуватися, принаймні я так подумала. Виявилося, він вирішив у нашому листуванні перевірити мої слова про святкування Хеллоуїна, яке було більше тижня тому, чи збігаються вони з тим, що я говорю зараз.
Я не витримала, я сказала абсолютно все, що думала в той момент. Цікаво було почути його реакцію, коли я сказала, що знала, що він купався з іншими дівчатами в озері, а ті були тільки в білизні, а після купання вони дружно грілися біля багаття; про те, як він пішов «купувати речі», а насправді гуляв із дівчиною, якій він давно подобався. Про все це та багато іншого я дізнавалася від подруг, які думали, що я знаю про те, як він проводить час.

 

Він дуже довго страждав, дуже довго відвикав від такої зручної звички, як наші відносини, коли його люблять, про нього піклуються й надають секс за першим же бажанням.
Наш розрив став моїм першим актом незалежності. Так, я була зовсім не впевненою в собі, я мала тисячу й один комплекс, боялася відкриватися й лягати в ліжко з іншими хлопцями. Я дуже довго працювала над тим, щоби стати тією, ким я є зараз. Можливо, я вибрала не найкращий шлях, але він зробив мене мною, змусив повірити в себе і свою сексуальність. Я стала привабливою, дуже сексуальною і впевненою в собі дівчиною. Нелегкий шлях, який лежав через ліжка кількох абсолютно різних молодих людей привів мене в моє справжнє. У відносини, у яких мене поважають, люблять і довіряють. У насильства багато осіб і я рада, що змогла самостійно перемогти психологічне насильство, яке так токсично впливало на мене й моє життя.

Чому ти не пішла? – як втекти від абьюзера

Розпізнати абьюзера поруч – не завжди просте завдання. Те, що здається спочатку турботою і хвилюванням, тільки потім знаходить інші фарби. Про те, що твоя кохана людина – абьюзер складно зізнатися навіть собі. «Як же, ні, він – хороший, він мене любить» – часто звучить у головах, але подібного роду самообман не тільки не приносить користі, але ще й погіршує становище.

Піти від абьюзера досить складно: ця людина вселяє, що без нього ти – ніхто. Думаючи про те, що ти – страшна, дурна, нецікава, йти від єдиного, кому ти потрібна, не так просто, чи не так?

Відемоційного абьюза втекти можна, тільки усвідомивши факт його присутності. Тут на допомогу може прийти психолог, якщо власні сили вже закінчуються.

З проблемою фізичного й сексуального насильства можна звернутися сюди:

  • Поліція:

  • Національна гаряча лінія для дітей: 0 800 500 225 або 772 з мобільного

  • Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 386 з мобільного

  • Линия помощи «Парасолька від насильства»: (044) 456-78-50 (пн-пт 15.00-19.00)

  • Жіночий кризовий центр: (044) 241 85 63

  • Київський міський центр соціально-психологічної допомоги: (044) 566-15-48

  • Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: (044) 458-27-67 (пн-пт 9.00-18.00)

  • Киевский городской центр семьи «Родинний дім»:  (063) 392-91-93, (067) 776-62-65 (пн-чт 9.00-18.00; пт 9.00-16.45)

  • Київський міський центр по роботі з жінками: (044) 489-44-48

Моделі нашого проєкту не мають відношення до історії, описаної в статті.

Вам может понравиться

Leave a Reply

Your email address will not be published.