Єгор народився з ВІЛ, а про свій статус дізнався в 13 років. Він розповів, чи ходить на побачення та як ВІЛ+ статус на його стосунки.
Я не ходжу на побачення. Не витрачаю на це час. Навіть не думаю про це. Останній раз у році 18-му. Свій ВІЛ-статус потенційному партнеру я відкриваю, коли людина цікавиться чим я займаюсь. Я спочатку розказую про те чим займаюсь у ВІЛ-сфері і відкриваю свій статус. Це відбувається після першого знайомства, якщо в нас є якийсь інтерес один до одного, але буває що і в перший день.
Випадків, коли людина зникала або реагувала агресивно після мого зізнання, в принципі ніколи не було. Завжди були питання цікаві, а так ні. Тільки коли мама першої дівчини дізналась про це, вона агресивно відреагувала і поставила дочці ультиматум: або я, або вона, і через це ми і порвали відносини.
Найдивніших чи безглуздих питань на побаченнях не було, бо в мене їх настільки мало в житті було, штуки 3 усього за усе життя, що і питання були банальні. Типу як лікуєшся, як почуваюсь зараз. Я в принципі і сам розповідаю що та як і які результати (здоров’я ОК, для усіх безпечний і взагалі фігня, яку я вже контролюю і він в мене на ціпку сидить).
Щодо впевненості завдяки знанню про Н=Н, то я почувався невпевнено тільки через реакцію нинішніх дівчат на якісь проблеми з боку чоловіка. Безліч побачень припиняється через пару днів після того, як чоловік розказує про якісь свої проблеми. Типу, кому потрібен чоловік з проблемами або якимись вадами, є більш здорові і перспективніші хлопці.
Зараз всі перестали думати про те, щоб разом будувати сім’ю, дім та міцні відносини. Багато хто вже хоче, щоб партнер уже щось мав і стояв на ногах. Поняття та структура Кохання змінились. Тому краще подумати вперше про себе і своє майбутнє, а кохання це як доля — може з часом прийде.
