Раптово починає калатати серце, стає важко дихати, паморочиться в голові, а в думках з’являється переконання, що ось-ось станеться щось жахливе. Багато людей, які вперше переживають панічну атаку, впевнені, що мають серцевий напад або іншу небезпечну для життя проблему. Проте у більшості випадків йдеться про “панічку”.
Це стан, який хоча й не становить безпосередньої загрози життю, але може суттєво впливати на його якість. Люди дедалі частіше звертаються до лікарів зі скаргами на раптові напади страху, задуху, прискорене серцебиття та відчуття втрати контролю над власним тілом.
Уявімо молоду жінку Оксану, вона повертається додому після виснажливої роботи. Останні кілька тижнів вона погано спить, багато працює, хвилюється через безпекову ситуацію та особисті проблеми. Вона підходить до автомата з кавою аби купити 4 чашку за день. Раптом серце починає битися настільки швидко, що здається, ніби вискочить з грудей. З’являється нестача повітря, тремтіння в руках, страх втратити свідомість або померти, в цей момент момент Оксана не розуміє де вона знаходиться або хто вона така, приміщення здається меншим, а звуки гучнішими, настільки що вона чує власне серцебиття. Уже за 10–20 хвилин симптоми поступово зникають, але пережитий страх залишається надовго. Саме так часто описують свій перший досвід люди, які зіткнулися з панічною атакою.
Що таке панічна атака?
Панічна атака — це раптовий напад інтенсивного страху або сильного дискомфорту, який супроводжується вираженими фізичними та психологічними симптомами. За інформацією Національного інституту психічного здоров’я США (NIMH), панічна атака може виникнути навіть за відсутності реальної небезпеки. До найпоширеніших симптомів належить: прискорене серцебиття, біль або дискомфорт у грудях, нестача повітря, запаморочення, тремтіння, підвищена пітливість, нудота, відчуття нереальності того, що відбувається, страх смерті, страх втратити контроль над собою.
Особливість панічної атаки полягає в тому, що фізичні симптоми є цілком реальними.
Людина не вигадує їх і не перебільшує власний стан. Саме тому багато людей спочатку звертаються до кардіологів або викликають швидку допомогу, підозрюючи інфаркт чи інсульт.
Як з’явилося поняття панічної атаки?
Схожі стани описувалися в медичній літературі ще у XIX столітті. Проте тривалий час лікарі не могли точно пояснить їхню природу. Через виражені фізичні симптоми такі напади часто пов’язували із захворюваннями серця, судин або нервової системи. Лише в другій половині XX століття дослідники дійшли висновку, що йдеться про окремий стан, пов’язаний із роботою нервової системи та реакцією організму на небезпеку. Сучасна медицина розглядає панічну атаку як збій у роботі природного механізму захисту людини.
Чому виникають панічні атаки?
За словами лікарки-психіатрки Запорізької обласної клінічної лікарні Ганни Гостіщєвої, найчастіше до панічних атак призводить сукупність кількох факторів.
«До панічної атаки, як правило, призводять емоційно важкі переживання або якісь пікові емоції на фоні гострого чи хронічного стресу, виснаження, перевтоми, тривоги. Панічна атака може виникнути навіть у психічно здорової людини як наслідок постійного перебування організму в режимі напруги та небезпеки», — пояснює лікарка.
Фахівчиня наголошує, що тригером не обов’язково стає одна конкретна подія. Часто напад є результатом тривалого накопичення негативних чинників: недосипання, перевтоми, постійного емоційного навантаження, переживання втрати, невизначеності або тривалого стресу. Саме тому панічні атаки можуть виникати навіть у людей, які раніше ніколи не мали проблем із психічним здоров’ям.
Що відбувається в організмі під час панічної атаки?
З погляду біології панічна атака є помилковим спрацюванням системи виживання людини.
«Панічна атака — це сигнал для організму про небезпеку, навіть якщо реальної загрози немає», — зазначає Ганна Гостіщєва. Під час нападу активується симпатична нервова система, яка відповідає за реакцію «бий або тікай». Наднирники починають інтенсивно виділяти гормони стресу, а саме адреналін і кортизол. Організм переходить у стан максимальної готовності до боротьби або втечі.
«Панічна атака — це сигнал для організму про небезпеку, навіть якщо реальної загрози немає», — зазначає Ганна Гостіщєва. Під час нападу активується симпатична нервова система, яка відповідає за реакцію «бий або тікай». Наднирники починають інтенсивно виділяти гормони стресу, а саме адреналін і кортизол. Організм переходить у стан максимальної готовності до боротьби або втечі.
Через це серце починає битися швидше, щоб забезпечити м’язи киснем. Дихання стає частішим, що може викликати відчуття нестачі повітря. Звужуються деякі кровоносні судини, через що людина може відчувати запаморочення, холод у кінцівках або тремтіння.
«У цей момент мозок працює не в режимі аналізу, а в режимі виживання. Організму зараз важливо лише одне, захистити себе від небезпеки», — пояснює психіатрка.
Оскільки такий режим потребує великих енергетичних витрат, організм не може підтримувати його довго. Саме тому пік панічної атаки зазвичай триває від кількох хвилин до пів години.
Якою є ситуація сьогодні?
За оцінками медичних організацій, панічні атаки є поширеним явищем у різних країнах світу. Багато людей переживають хоча б один такий епізод протягом життя.
Українські фахівці відзначають, що після початку повномасштабного вторгнення значно зросла кількість звернень людей із симптомами сильного страху, напруги та паніки. Постійна небезпека, порушення звичного способу життя та хронічний стрес створюють додаткові фактори ризику для виникнення таких станів.
До яких наслідків можуть призвести панічні атаки?
Найбільша небезпека полягає не в самій панічній атаці, а в тому, як вона змінює поведінку людини після нападу.
«Під час панічної атаки людина часто переживає дуже сильний страх — страх померти, втратити контроль, “зійти з розуму”. Через це поступово може формуватись страх уже не самої ситуації, а страх повторення панічної атаки», — говорить Ганна Гостіщєва.
Через це люди починають уникати місць, де раніше пережили напад, в саме громадського транспорту, торговельних центрів, людних вулиць або навіть виходу з дому без супроводу.
За словами лікарки, саме уникання часто підсилює проблему. «У подальшому це може призводити до формування панічного розладу, агорафобії, хронічної тривожності, виснаження нервової системи та значного погіршення якості життя», — зазначає експертка.
Що робити, якщо ви пережили панічну атаку?
Панічна атака не означає, що людина втратила контроль над собою або має важке психічне захворювання. Водночас повторювані напади є приводом звернутися по допомогу до психолога, психотерапевта або психіатра.
Важливо пам’ятати, що панічні атаки піддаються корекції та лікуванню. Чим раніше людина звернеться по допомогу, тим менший ризик того, що страх повторних нападів почне обмежувати її повсякденне життя.
Автор: Магалецький Віталій
