З дитинства нас вчили, що є хлопчики, а є дівчатка. У хлопчиків одні статеві ознаки, у дівчаток інші. Хлопчики сміливі і люблять грати в машинки, а дівчатка скромні і віддають перевагу рожевому. Тобто ми народилися, виховувалися і живемо в суспільстві, в якому багатьма прийнято вважати, що існують лише 2 статі та ґендери — чоловіки та жінки. Така система називається гендерною бінарною (що складається із двох частин).
Але наш світ набагато різноманітніший, ніж може здатися. Є й такі люди, які не ідентифікують себе як чоловік/жінка або, наприклад, відносять себе і до чоловіків, і до жінок. Таких осіб називають небінарними. Це люди, чия ґендерна ідентичність знаходиться за межами бінарної ґендерної системи. Взагалі спектр небінарності неймовірно різноманітний: це може бути все, що завгодно, що не вписується в бінарну систему. Можна почуватися «нейтрально», можна взагалі відмовитися від гендерної ідентифікації або ж відчувати, як змінюється самовідчуття, переходити від фемінності до маскулінності.
Небінарність – це не мода і не примха. В історії людства існувало безліч суспільств, в яких ґендерна система включала більш, ніж два ґендери.
Сеня, небінарна персона та активіст Teenergizer, розповів нам про те, коли він усвідомив свою ідентичність, як на це реагують його близькі та чому важливо звертатися до небінарних людей саме так, як вони просять.
Я Сеня (він/вони)! Мені 16 і я небінарний ⚧
Я усвідомлено прийшов до своєї небінарності років зо два тому і тоді вперше відкрився деяким друзям. До цього часу я ніби відчував свою небінарність, але оскільки для всього суспільства я був «дівчинкою», мене переслідувало почуття дискомфорту. Я пам’ятаю як у 10 років дивився в дзеркало і думав: «Чому мене всі сприймають тільки візуально? Я не дівчинка! Навіщо мені ця оцінка? Це ніби визначало моє життя та долю!»
І до тринадцяти років мене все більше стало цікавити моє тіло та зміни в ньому: мені просто хотілося виглядати андрогінно, щоб на мене не вішали зайвих оцінок і я зрозумів, що мені комфортніше відмовитися від бінарної гендерної системи (система, де є тільки жінка та чоловік ).
У 13 років я почав використовувати будь-які займенники по відношенню до себе, а до 15 став використовувати займенники він/його або ти/вони/їх (це гендерно-нейтральний займенник, аналог займенника they). Іноді я почуваюся маскулінніше, іноді просто ніби перебуваю посередині бінарної системи. Флюїдність це нормально :)
Мої друзі підтримали мене і погодилися звертатися до мене так, як мені комфортно. Найбільше я вдячний своїй дівчині, яка допомогла мені прийняти себе, навіть незважаючи на сильну дисфорію, страх перед камінг-аутом та закритість.
Нещодавно я розповів про свою ідентичність і займенники одному з членів своєї сім’ї, це далося мені дуже складно. Ця людина вислухала мене, було заперечення та трансфобія, конфлікти та непорозуміння. Але згодом все налагодилося, мені навіть допомогли придбати комфортний одяг, але, на жаль, ця людина все ще відмовляється звертатися до мене використовуючи займенники він/його.
На жаль, я не можу повністю відкритися в школі та всій сім’ї, мабуть ще не час. Мені досі страшно виправляти нових знайомих чи перехожих, які можуть випадково чи спеціально мене місгендерити. Мені не раз доводилося стикатися з хейтом, цькуванням та погрозами в інтернеті та на вулиці через свою зовнішність та відкриту позицію. Саме тому я пишу це, ділюся своїм досвідом, адже більше не хочу ховатися та боятися!
Як же забезпечити т*людям і не тільки комфорт?
Займенники для трансгендерних осіб, як і їхні імена, це дуже важливо! Адже погодьтеся, якщо вас звати Маша, а до вас з незрозумілих причин звертаються ім’ям, яке ви просто ненавидите, це може вас зачепити. Це порівняння дуже застосовне! Так як багато людей, у тому числі небінарні, можуть використовувати імена і займенники, що відрізняються від тих, які були дані їм при народженні. А звернення до них неправильної форми може сильно зачепити і засмутити. Багато людей змінюють собі прізвища та імена в паспортах, а це майже одне й те саме, тому поставтеся з розумінням до нового імені персони;)
Усі звикли використовувати займенники він чи вона, але є люди, яким би більше підійшло щось нейтральне, яке не вказує на «жіноче» та «чоловіче». Так і народився займенник вони. Працює все це просто, постараюся пояснити це на прикладі реальної людини. Микита моя подруга, вона небінарна, і як і я використовує займенник вони. Микита використовує закінчення множини. Наприклад: Микита дуже круті! (Підпишіться на їх інсту @whyaminotgoingunderwater і гляньте посилання в біо, там знайдете багато досвіду квір людей). Слова з ґендерними закінченнями слід замінити на форми множини. А в словах без ґендерних закінчень можна нічого не робити, наприклад: Микито, що робиш сьогодні ввечері? Ще можна уточнити у людини, чи комфортно їй/їй/їм і використання фемінітивів.
То як же вгадати займенники людини і не образити?!
У соціальних мережах люди часто пишуть свої комфортні займенники в біо, але що робити, якщо їх немає чи ви знайомитеся наживо? Запитати! Адже коли ви знайомитеся з людиною, ви питаєте його/її/їхнє ім’я і не почуваєтеся якось безглуздо. Коли запитуєте ім’я, можете заодно і дізнатися займенники людини, від цього точно ніхто не постраждає))) Навпаки, це забезпечить комфорт вашому спілкуванню.
Якщо цей пост читають т*люди, їхні близькі або ті, хто їх підтримує, хочу сказати всім вам, що ви і ваш досвід унікальний. Ви заслуговуєте бути собою, бути коханими, бути видимими! Для мене було неймовірно цінно поділитися своїм досвідом, і я вдячний цьому. Якщо вам здається, що ви самотні, вас не розуміють навіть близькі люди, ви завжди можете звернутися за підтримкою Teenergizer або навіть можете звернутися до мене.
31 березня відзначається міжнародний день видимості т*персон, і зараз чудовий момент підтримати один одного і дізнатися про щось нове:)
Поважайте одне одного! Усі ми цінні, важливі та унікальні!
