Батьки з любов’ю та гордістю публікують кожен крок своїх дітей. Проте за цим безневинним, на перший погляд, проявом батьківської турботи ховається серйозна проблема сучасності — шарентинг.
Цей термін виник від злиття двох англійських слів: share (ділитися) та parenting (батьківство). Простими словами, це явище, коли батьки перетворюють свій персональний профіль на онлайн-щоденник життя дитини (навіть підлітка чи вже дорослих сина чи дочки), детально документуючи його від першого горщика до випускного.
Звучит мило? Можливо. Але давайте подивимося на це дорослими очима та розберемося, чому безконтрольна публікація дитячих фотографій є проблематичною.
Чому шарентинг — це не завжди окей?
Твій цифровий слід створили без тебе
Коли в мережі з’являються фотографії з вашого дитячого садка, підписи з повним ім’ям, геолокації та точні дані народження, ваш цифровий слід починає формуватися задовго до того, як ви взагалі навчитеся користуватися смартфоном.
Для кіберсталкерів, інтернет-шахраїв або зловмисників ці архівні фотки — справжня знахідка. Вони можуть використати ці дані, щоб дізнатися про вас усе ще до того, як ви подорослішаєте. Адреса, школа, імена родичів, ваші дитячі звички — усе це опиняється у відкритому доступі.
Тобі це просто не подобається. І це причина!
Ти маєш повне право обирати, яким тебе бачить світ. Ситуація, коли мама викладає фотку, де тобі 5 років, ти без зубів і в дивних колготках, або ж публікує «смішну» (на її думку) фотку з останньої сімейної подорожі, може викликати сильне почуття ніяковості, сорому чи навіть стати причиною булінгу з боку однолітків.
Якщо фотка здається тобі безглуздою або просто не вписується у твій стиль, ти маєш повне право попросити її прибрати. Фрази батьків у стилі: «Ой, та ти тут таке сонечко, чого ти починаєш?» — це несвідоме, але пряме порушення твоїх особистих кордонів.
Право на приватність
Батьки роблять це з любові, вони пишаються тобою і хочуть розділити свою радість з іншими. Але твоє право на приватність, психологічний комфорт та особисті кордони набагато важливіші за лайки їхніх колег по роботі чи знайомих у соцмережах.
Просити батьків видалити фото чи не виставляти нові — це нормально
Замість емоційних звинувачень у стилі «Негайно видали це позорище!», поясни свій стан спокійно та аргудовано:
Поясни свій стан
«Мам, я дуже ціную твою любов і те, що ти мною пишаєшся. Але мені неприємно і ніяково, коли цю фотку бачать інші люди. Я хочу сам/сама вирішувати, що бачать мої знайомі».
Додай аргумент про безпеку
«Зараз в інтернеті багато шахраїв, і я не хочу, щоб мої дитячі фото чи особисті дані (як-от назва школи чи садочка) були у відкритому доступі для всіх підряд. Це питання моєї безпеки».
Домовтеся на майбутнє
«Будь ласка, показуй мені фото перед тим, як його опублікувати. Давай поважати простір один одного».
