«Я завжди думав, що це мене не торкнеться, але в голові була думка: а раптом?»

Ми постійно думаємо, що навіть якщо з кимось щось сталося, нас це точно ніяк не зачепить. І взагалі, ми супер-невразливі. Але іноді відбувається інакше – як у нашій сьогоднішній історії.Це було з дитинства, класу з першого. Я не замислювався про це, тому що думав, що це нормально. Я не дивився на дівчат. З друзями почав про це говорити років у 14, вони поставилися нормально. А батьки погано. Вони дізналися самі, я не збирався розповідати. Це було дуже жорстко. У мене…

«Художник – це професія, але найголовніше – відчувати себе людиною», – інтерв`ю Бориса Єгіазаряна

Борис Єгіазарян–казкар. Як і кожен казкар, він має нелегке життя й непросту долю. Знаний український живописець, графік і колажист народився 6 серпня 1956 року в місті Апаран (Вірменія). Навчався живопису в Єреванському художньому училищі, потім у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі ім. В. І. Мухіної. У 1986 році закінчив Київський державний художній інститут (нині Українська академія мистецтв), відтоді бере участь у численних художніх виставках. Пройшов від ізоляційної камери-одиночки КДБ, де малював просто на стінах, аби не збожеволіти, та командування загоном у горах…